Слухання в Європейському парламенті закликає припинити насильницьке вирізання органів у людей, яке санкціонує компартія Китаю
«Насильницьке вирізання органів — одне з найсерйозніших порушень прав людини, яке лиш можна уявити, і важко уявити, щоб держава могла систематично забирати стільки безневинних життів заради отримання їхніх органів», — сказав 29 листопада 2021 року Пітер ван Дален, член Європейського парламенту.
Дален зробив це зауваження на слуханні, яке проводилося Підкомітетом Європейського парламенту з прав людини. Під час цього заходу юристи, свідки, члени Європарламенту й інші офіційні особи закликали Європейський Союз (ЄС), а також Організацію Об’єднаних Націй вжити серйозних заходів, щоб зупинити насильницьке вирізання органів, яке здійснює й санкціонує Комуністична партія Китаю.

Вдосконалювальники Фалуньгун є основними жертвами насильницького вирізання органів
Незалежний народний трибунал у Лондоні, який відомий як Трибунал по Китаю, провів розслідування у зв’язку із твердженнями про насильницьке вирізання органів у в’язнів совісті в Китаї, і виніс вирок із цього питання в червні 2019 року. Суд встановив, що «насильницьке вирізання органів відбувалося впродовж багатьох років у значних масштабах у всьому Китаї і… практикувальники Фалуньгун були одним із джерел постачання органів, найімовірніше, основним».

На слуханні виступив голова Незалежного Трибуналу в Китаї сер Джеффрі Найс, королівський адвокат. Він сказав, що Суд докладно вивчив докази, і потім його члени дійшли одностайного висновку, що насильницьке вирізання органів у в’язнів совісті відбувається в Китаї вже давно.
Спочатку вирок було винесено в усній формі, за ним було винесено судове рішення в сумарному порядку в червні 2019 року та остаточне судове рішення в березні 2020 року. Воно свідчить, що КПК убивала людей та продавала їхні органи задля отримання прибутку. Джеффрі Найс, королівський адвокат, зазначив, що у звіті про судове рішення міститься багато сторінок із посиланнями, і що висновки незаперечні.
Свідчення: «Це вбивство на вимогу»

Мартін Елліотт, почесний професор кардіоторакальної хірургії Лондонського університетського коледжу (UCL), є членом Трибуналу по Китаю. Він проаналізував під час слухання деякі докази, які розглядав Трибунал, зокрема наголосив на тому, що кількість трансплантацій органів набагато перевищила кількість пожертвуваних органів, відзначив незрозумілі медичні огляди, що проводяться в трудових таборах, та короткі терміни очікування трансплантації органів.
На основі наукових публікацій, сайтів лікарень та інших ресурсів канадський адвокат із прав людини Девід Мейтас підрахував, що кількість трансплантацій органів у Китаї становить від 60 000 до 90 000 на рік, що значно перевищує кількість пожертвувань органів, заявлених Китаєм. Ця невідповідність свідчить про існування таємного банку донорських органів.
Крім того, без видимої причини в’язні мали здавати аналізи крові й проходити процедуру УЗД органів. Багато хто з них зник безвісти з трудових таборів та інших місць утримання під вартою. З огляду на те, як жорстоко катували цих ув’язнених, важко уявити, щоб такі аналізи проводилися заради покращення їхнього здоров’я. Крім того, показники аналізів крові та ультразвукові дослідження не документувалися.
Наведені вище свідчення цілком пояснюють короткий час очікування органів для пересадки в Китаї. У більшості європейських країн час очікування зазвичай становить місяці або роки. Але дані показали, що час очікування в Китаї часто становить лише кілька днів. Це можна пояснити лише наявністю таємного банку донорських органів.
Посилаючись на розрахунки незалежного журналіста Ітана Гутмана, Джеффрі Найс зазначив, що кожна людина з корисними для використання органами може принести прибуток розміром від 500 000 до 750 000 доларів.
Елліотт також пояснив, що це бізнес-модель «задоволення запиту на вимогу». В одному випадку громадянин Японії потребував нової печінки й був готовий заплатити за неї 5 мільйонів доларів через агента. Агент зв’язався з великою лікарнею в Китаї та в дуже короткі терміни знайшов місце для трансплантації, де могли надати необхідний орган. Іноді були доступні запасні органи. Така бізнес-модель недопустима в державі.
Він підкреслив, що, говорячи про Китай, він мав на увазі КПК та її політику, а не громадян Китаю.
Члени Європарламенту: «Необхідні спільні зусилля»
Кілька членів Європарламенту з різних країн, які були присутні на слуханні, рішуче засудили скоювані КПК злочини пов’язані з насильницьким вирізанням органів. Вони закликали Європейський парламент вжити заходів щодо припинення насильницького вирізання органів та посилити правове регулювання трансплантації органів, а також забезпечити прозорість у цьому питанні.

Слухання проводила Марія Арена, голова Підкомітету Європейського Парламенту з прав людини. Вона сказала, що контроль над процесом вирізання органів та прозорість у цьому питанні мають критичне значення. Це означає, що необхідні глибші обговорення, щоб вивчити, як Європейський парламент може вплинути на Китай, і вжити заходів щодо цього питання. І це не обмежується лише правовими аспектами, тобто на пленарних засіданнях Європейського Союзу можна було б розглянути й інші варіанти.

Ізабель Сантос, член Європарламенту Португалії, є ще одним членом Підкомітету з прав людини. Вона сказала, що дані, надані Елліоттом, дійсно показують, що в Китаї відбувається насильницьке вирізання органів у промислових масштабах, що наголошує на невідкладності припинення цього злочину. Європейський Союз та інші міжнародні організації мусять об’єднати зусилля, щоб зупинити трагедію. Вона чула про багато випадків переслідування практикувальників Фалуньгун.
«Вирізання органів — це, справді, злочин проти людства», — наголосила Сантос. Недостатньо просто кваліфікувати це як злочинну діяльність. Тих, хто отримує вигоду з насильницького вирізання органів чи бере участь у цьому, слід розглядати як злочинців. Ймовірно, це єдиний спосіб зупинити цей злочин.

Марія Сорайя Родрігес Рамос, член Європарламенту від Іспанії, також член Підкомітету, заявила, що насильницьке вирізання органів у Китаї є вбивством у промислових масштабах. Вона закликала ЄС запровадити закони, що запобігають надходженню таких органів до країн ЄС. Вона також наголосила, що це безпрецедентний злочин, і важко повірити, що він існує в ХХI столітті.
Член Європарламенту Рафаель Глюксманн із Франції підтримав її. Він сказав, що це один із найжахливіших злочинів, які ми бачили на землі.
Офіційний представник ЄСЗЗ: «Дотримання прав людини є обов’язковим, а не довільним»

Домінік Портер із Європейської служби зовнішніх зв’язків (ЄСЗЗ), агенції, пов’язаної з міністерством закордонних справ та оборони ЄС, також узяв участь у зустрічі (онлайн). Як глава підрозділу, який відповідає за Китай, Гонконг, Макао, Тайвань та Монголію, він зазначив, що ЄСЗЗ серйозно стурбована становищем із насильницьким вирізанням органів у Китаї.
Портер підкреслив, що учасники слухання чули безліч висновків різних розслідувань, серед яких твердження, що викликають занепокоєння, починаючи від сексуального насильства, тортур, тестування ДНК і незаконного затримання до насильницького вирізання органів у Китаї. З’являється дедалі більше й більше свідчень того, що практикувальники Фалуньгун, етнічні меншини й релігійні групи в Китаї зазнають переслідувань.
Портер також сказав, що ЄС рішуче засуджує злочин насильницького вирізання органів у Китаї, бо він нелюдський і аморальний. Повага прав є основною вимогою, за якою ми всі мусимо слідувати, зокрема в галузі донорства й трансплантації органів. Він наголосив, що проблема дотримання прав людини й надалі залишатиметься в центрі уваги багатосторонніх форумів для ухвалення дій та рішень ЄС у галузі прав людини.
Передісторія. Що таке Фалунь Дафа?
Практика Фалунь Дафа (або Фалуньгун) відкрив громадськості в 1992 році Майстер Лі Хунчжи, провівши курс лекцій в місті Чанчунь, а потім на запрошення Товариства цігун в інших містах Китаю. Нині Фалунь Дафа займаються в більш ніж 100 країнах та регіонах у всьому світі. Мільйони людей вдосконалюються за цією духовною практикою, яка ґрунтується на принципах «Істина, Доброта, Терпіння» і включає п’ять медитативних вправ, покращили своє здоров’я й характер.
Цзян Цземінь, колишній голова Комуністичної партії Китаю (КПК), злякався популярності цієї духовної дисципліни, побачивши в ній загрозу для атеїстичної ідеології КПК, і 20 липня 1999 року видав наказ про переслідування Фалуньгун.
Вебсайт Minghui.org підтвердив загибель кількох тисяч практикувальників Фалуньгун, які втратили життя внаслідок 22-річного переслідування. Передбачається, що фактична кількість смертей значно перевищує ці дані. Ще більше практикувальників Фалунь Дафа зазнали незаконного ув’язнення й тортур за свої переконання.
Є конкретні докази злочинів КПК, пов’язаних із насильницьким вирізанням органів у ув’язнених прихильників Фалуньгун.
Під особистим керівництвом Цзяна КПК створила «Офіс 610» — позаправовий орган репресій, повноваження якого перевищують повноваження поліційних і судових органів. Єдиною функцією «Офісу 610» є переслідування Фалуньгун.
Джерело: en.minghui.org