Чому я завжди звертаю увагу на недоліки інших?

Нещодавно я виявив проблему, яка існувала у мене довгий час. Бувають ситуації, коли я дуже чутливий до недоліків інших людей. Незалежно від того, практикуючий це або звичайна людина, таке відчуття виникає у мені і викликає все більшу і більшу відразу до цих недоліків, аж до того, що я починаю відчувати відразу до цієї людини. Я ніколи не забуваю «дивитися в себе», перевіряючи, чи не існують ці недоліки у мене, але я все більше і більше розумію, що це не поверхнева проблема, і я повинен знайти глибшу причину.

Спочатку я досить серйозно не думав про цю проблему. Я відчував, що у мене не повинно бути пристрасті до недоліків людей, що я повинен приділяти більше уваги достоїнствам людей і звертати менше уваги на їх недоліки. Проте в процесі вдосконалення я, очевидно, не позбавився від цього, тому що навіть під час страждань від переслідувань і після того, як довкілля дещо покращилося, ця проблема все ще досить сильно виявлялася у мене під час спілкування з людьми. Часом мені здавалося, що помічати помилки людей – звичайна справа, але треба прагнути не відчувати відрази до людей. Ми не повинні йти таким шляхом, чи не так? Коли той, що вдосконалюється кристально чистий, він може ясно бачити кожну думку іншої людини, але його власне серце абсолютно не чіпає це, і у нього ясно не буде жодних прагнень. Я вже відчув це на своєму шляху вдосконалення: дивитися на помилки інших людей і бути не в змозі терпляче відноситися до них – абсолютно не нормальний стан.

Чому я був чутливий до недоліків інших людей?

Оскільки я почав глибше розуміти цей образ мислення, наступного разу, коли виникали такі думки, я дуже ретельно аналізував їх. Чому я весь час дивлюся на інших звисока? Чому я завжди був дуже чутливий до недоліків інших людей? У мене не було жодного бажання помічати сильні сторони інших людей, причиною цього було те, що я майже ніколи не звертаю уваги на достоїнства інших людей. То хіба такий вид мислення не є віддзеркаленням концепцій дегенеруваного мислення?

Подивіться на сьогоднішніх звичайних людей. З яким задоволенням вони обговорюють помилки інших! Ти хороший, а він поганий. Це правильно, а це неправильно.

Під впливом таких уявлень неможливо бути терпимим, тому виникатимуть конфлікти, вони викликатимуть хвилювання і зможуть створювати перешкоди при виконанні справ, які ми повинні робити. Коли я думаю про це, я розумію, що багато конфліктів між практикуючими виникли через ці уявлення.

Старі понівечені поняття більше не повинні у мене існувати

Вчитель сказав, що на початку поширення Фа в аудиторії були люди, які слухали лекцію і лаяли Вчителя, але Вчитель продовжував дивитися на позитивну сторону кожного життя, тому що хотів врятувати нас. Чи слідуємо ми прикладу Вчителя? Це не таке терпіння, яке легко піддається поясненню або опису. Я досяг глибокого розуміння того, що чисте дійсне милосердя не містить навіть натяку на особисті міркування. Коли я дивлюся ще глибше в себе, то розумію, що ці старі понівечені поняття більше не повинні у мене існувати.

Я усвідомив, що таке мислення походить з егоїстичних спонук і пристрасті до самого себе. Незалежно від часу або місця наші тіла повинне оточувати чисте і милосердне поле енергії Дафа. У той момент я усвідомив, що ця неправильна уява має бути виправлена без усяких упущень. Абсолютно безглуздо мати це у своєму тілі.

Ми повинні задаватися питанням, чи дійсно наші думки досить чисті і милосердні, чи відповідають вони Закону.

Джерело