Наприкінці березня 2023 року 16 жінок ув’язнили в жіночу тюрму провінції Ляонін за те, що вони займаються Фалуньгун. Протягом кількох місяців їх піддавали інтенсивному «промиванню мізків». Одна з них нещодавно написала на сайт Minghui, розповівши про пережиті страждання. На момент написання статті невідомо до якого терміну ув’язнення її засудили і чи вона все ще у в’язниці.

***
Мене відправили в жіночу в’язницю провінції Ляонін наприкінці березня 2023 року. Приблизно в той самий час у цю в’язницю перевели ще п’ятнадцять практикувальниць Дафа, більшості з яких було більше 60 років.

Тюремні охоронці розсадили нас по різних камерах і призначили ув’язнених для стеження. Мене помістили в камеру в кінці коридору на першому поверсі, де за мною спостерігало троє ув’язнених. Вони змушували мене стояти нерухомо протягом довгих годин, не дозволяли спати або користуватися туалетом. Крім того, мене постійно піддавали ідеологічній обробці. Охоронець Гао Сіньцзін також наказав показувати мені відео з наклепом на Фалуньгун.

***

6 квітня 2023 року мене перевели в іншу камеру, в якій я перебувала до 13 квітня 2023 року. Протягом цих кількох днів я часто бачила сивочолу жінку, одну з шістнадцяти практикувальниць Дафа, яку змушували щось писати. Їй не дозволяли спати. Лю Сяосюе, одна з наглядачок жінки, помітила одного ранку, що я дивлюся на них через вікно, і стала так, щоб я нічого не побачила. Пізніше я дізналася, що ту практикувальницю звали Ян Фен’їн. Її засудили до 2,5 років позбавлення волі після двох попередніх ув’язнень у виправно-трудовому таборі, де вона провела загалом п’ять років.

13 квітня 2023 року всіх шістнадцятьох практикувальниць Дафа перевели на другий поверх. Кожну з нас помістили в окрему камеру, де за нами цілодобово стежили по двоє ув’язнених. Я пам’ятаю, що Ян перебувала в камері №207. Охоронець Гао сказав Хань Юлінь, одній з ув’язнених, яка спостерігала за Ян: «Ця стара жінка вкрай егоїстична, і ніхто з її родичів не хоче з нею спілкуватися».

У червні нас перевели на перший поверх, а потім знову повернули на другий.

Постійну зміну камер і спостерігачів проводили для того, щоб ув’язнені не проводити занадто багато часу з однією і тією ж практикувальницею Дафа.

30 червня 2023 року нас відвели у кабінет охорони. Там перебували співробітник місцевого судового бюро й один з охоронців, які оцінювали ефективність нашої «трансформації» – готовності відмовитися від Фалуньгун. Усю процедуру записували на камеру.

Потім нас щодня піддавали сеансам «промивання мізків».

За матеріалами «Мінхуей»

Катування

Кожен охоронець у центрі ув’язнення відповідає за одну-дві камери. Охоронці також обирають двох ув’язнених для цілодобового спостереження за кожним практикувальником Фалуньгун. Якщо вони відходять від практикувальника, їх карають. Вони мають повідомляти охорону про все, що робить і говорить їх об’єкт спостереження.

Час від часу охоронці розмовляють із практикувальниками й записують ці розмови, щоб агенти «Офісу 610» і відділення внутрішньої безпеки могли краще вивчити їх характер та психічний стан. Згодом цю інформацію використовують для «промивання мозків» та для того, щоб примусити їх зректися своєї віри.

Практикувальникам не дозволяється говорити з іншими людьми про Фалуньгун або виконувати вправи. Якщо вони не слухаються, їм забороняють митися вверечі, їх також змушують довго сидіти без руху. Карають також їх співкамерників, що розпалює ненависть з їх боку і змушує їх брати активну участь у переслідуванні.

Якщо практикувальники продовжують виконувати вправи або говорити про переслідування, охоронці надягають на них наручники. В результаті вони не можуть самостійно сходити в туалет.

Якщо практикувальники, як і раніше, відмовляються співпрацювати, охоронці відправляють їх в окрему камеру, де вони перебувають у жахливих умовах й отримують мало їжі. У результаті в багатьох із них виникають проблеми зі здоров’ям.

Нижче наведено кілька випадків тортур

2016 року Ту Мін на знак протесту проти переслідування оголосила голодування. Її здоров’я погіршилося, і вона страждала від серйозних захворювань шкіри, що супроводжувалися кровотечею.

Лю Чень’їн змушували довго сидіти без руху. У результаті вона страждала від нестерпного болю в попереку й ногах.

Хе Бінгтан отримав травму шиї через п’ять місяців після того, як його помістили до центру ув’язнення. Травма призвела до паралічу й нетримання сечі, а також до постійного головного болю.

Через кілька місяців після ув’язнення у Чжан Ібо з’явилося ущільнення в грудях. Влада відмовила її адвокату й рідним у проханні відпустити її під заставу для лікування, стверджуючи, що вона абсолютно здорова. Пухлина швидко збільшувалася, і пізніше в неї діагностували рак. 25 жовтня 2022 року їй зробили операцію з видалення грудей.

Навколишнє середовище й життя в камері

Камери центру ув’язнення площею приблизно 4 на 15 метрів. У кожній камері є металеві двері. Більше десятка людей тісняться на 10-метровому ліжку. Ув’язнені сплять у таких положеннях, коли голова одного звернена до ніг іншого. У камері є гучномовець, через який роблять оголошення. Також встановлені чотири камери спостереження: одна на стелі, дві на стінах та одна на домофоні. Тут немає сліпих зон, й ув’язнені не мають права на приватне життя. Їх знімають, коли вони користуються туалетом, душем, їдять та сплять.

Попри те, що є раковина, ванна кімната й душова кабіна, ув’язнений може приймати душ лише раз на тиждень, за умови, що він не порушував жодних правил. У середньому кожен має п’ять-сім хвилин, щоб помитися. Через велику кількість людей, які стоять у черзі, гаряча вода швидко закінчується, і тим, хто в самому кінці, дістається лише холодна. Ця процедура може бути скасована, якщо хтось порушує правила. Після вмивання настає час прання. Якщо погода сира або на чергуванні недостатньо охоронців, щоб випускати людей розвішувати білизну, ув’язненим не дають прати.

Розклад дня

Ув’язнені живуть за військовим розпорядком. Охоронці вирішують, хто де сидить та спить. Після підйому о 6:30 ранку й вмивання ув’язнені снідають, сидячи біля стін. Сніданок часто складається з булочок, приготовлених на пару, і солоних огірків, іноді варених яєць. Якщо людина не може доїсти видані їй булочки та віддає їх іншим ув’язненим, це вважається приватним подарунком, що є порушенням правил. Пити воду й ходити в туалет можна лише в певний час, і це має бути попередньо погоджено з охоронцями.

Щодня ув’язнені мають сидіти по дві-три години, схрестивши ноги й випрямивши спину. Час покарання можуть збільшити до 6-10 годин. Їх також можуть позбавити можливості погуляти, помитися, випрати білизну або подивитися телевізор.

Ті, кого не карають, можуть вільно пересуватися, читати та їсти їжу, яку вони купують. Якщо родичі ув’язненого дають хабар, то людині дозволяється щомісяця купувати додаткову їжу й предмети першої потреби. Харчування наданого в центрі недостатньо, й ув’язненим часто доводиться купувати додаткову їжу.

Обід починається об 11 годині ранку, за яким слідує година сну. За межами камери є невелике приміщення просто неба площею 4 на 4 метри, де ув’язнені можуть вийти на десять хвилин, щоб погрітися на сонці, подихати свіжим повітрям, і порухатися, за умови, що погода дозволяє й на чергуванні достатньо охоронців. Коли більшість охоронців їдуть у відпустку, ув’язнені не можуть виходити на вулицю.

В’язні дивляться телевізор удень і вечорами. Більшість програм у другій половині дня вихваляють компартію Китаю (КПК) за боротьбу з японцями чи націоналістами під час війни. Увечері ув’язнені дивляться новини й драми, доки о 21:30 не лягають спати.

Виходити на свіже повітря й дивитися телевізор — це привілеї, які надаються тим ув’язненим, які не завдають охоронцям неприємностей та не порушують правил.

Принизливі правила

Більшість охоронців під час тривалих свят йдуть у відпустку. Ув’язнених просять підписати угоду про добровільне дотримання правил, коли на чергуванні залишається лише кілька охоронців. Після повернення з відпустки охоронці переглядають відеозаписи з камер спостереження й оцінюють, як поводилися в’язні. Якщо хтось не дотримувався строгих правил, усі його співкамерники також піддаються покаранню, довгому сидінню або стоянню, а їхні основні права, такі як прання й приймання душу скасовуються.

Коли ув’язненого змушують стояти нерухомо впродовж кількох годин (іноді до десяти), його ставлять обличчям до стіни й не дають розмовляти з іншими. Правила забороняють ув’язненим віддавати будь-що іншим без дозволу охоронців, навіть якщо вони просто хочуть допомогти одне одному. Правила також вимагають, щоб ув’язнені зверталися один до одного за присвоєними ним номерами й не питали про особисті справи. Це не дає змоги ув’язненим стати близькими друзями.

Правила заохочують ув’язнених доносити один на одного. Через деякий час вони або перестають спілкуватися, або погано відгукуються про інших.

Якщо ув’язнений подає скаргу на охоронця, це часто призводить до того, що до нього починають чіплятися інші охоронці, оскільки вони встають на захист один одного.

Довільне покарання

Охоронці карають ув’язнених на власний розсуд. З них можуть зняти бали, якщо вони заговорять, коли їх не запитують, співатимуть, коли вийдуть на свіже повітря, голосно розмовлятимуть чи сміятимуться, неправильно одягнуть штани, не упорядкують свої речі або неакуратно складуть рушники, недостатньо голосно відповідатимуть, надто далеко витягнуть ноги, покладуть не туди свої речі, не сядуть на відведені їм місця, попросять скористатися туалетом у неробочий час чи з інших тривіальних причин.

Приниження

Новоприбулому наказують зняти із себе одяг, коли охоронець заходить у камеру, щоб пояснити правила. Зазвичай обшук у камерах проводиться раз на один-два тижні. Коли охоронці приходять з обшуком, ув’язнені мають показати все, що в них є, роздягнутися, розпустити волосся, зняти шкарпетки, відкрити рота, висунути язик і кілька разів підстрибнути. Охоронці забирають у них їжу й одяг, а також переміщують їхні речі на власний розсуд.

За матеріалами «Мінхуей»

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Резюме справи

Юньчжи Цзи (Yunzhi Ji / 季云芝)

Померла 21 березня 2022 року у Внутрішній Монголії, Китай

Її було заарештовано 1 лютого 2021 року, на китайський Новий рік. Раніше, у вересні 2021 року поліція обшукала будинок Цзи і конфіскувала понад 100 публікацій, пов’язаних з Фалуньгун, і 40 USB-дисків.

В результаті попередніх ув’язнень в 2001 і 2008 роках вона стала інвалідом.

Сім’я

Пані Юньчжи Цзи була одружена з паном Чжаном. У них двоє синів, які разом зі своїми дружинами емігрували до США. Оскільки її старший онук був занадто малим, син залишив дитину з нею в Китаї.

У 2017 році, коли хлопчику виповнилося шість років, пані Цзи хотіла відвезти його до США і пішла подавати документи на паспорт. Поліція спочатку сказала їй, що заявку схвалено, і відправила додому. Але пізніше зателефонував офіцер імміграційної служби і сказав, що паспорт не вдалося оформити через технічні проблеми.

Пізніше молодший син пані Цзи попросив її приїхати до США, щоб допомогти з онуком, який мав скоро народитись. Вона кілька разів ходила до відділу міліції, щоб подати документи на отримання паспорта, але жодного разу їй не дозволили зустрітися ні з ким із офіцерів.

Один із її синів, пан Саймон Чжан, зараз працює архітектором у Нью-Йорку.

Останнє ув’язнення

Після арешту в лютому 2022 року пані Цзи кілька разів була в критичному стані. Але голова Управління внутрішньої безпеки все одно відмовився її відпустити. Під час 11-денного ув’язнення вона оголосила голодування на знак протесту. На це відреагували тортурами, примусовим годуванням і приниженнями.

Юньчжи Цзи втратила свідомість, після чого її відправили до лікарні. Там вона була останні 39 днів свого життя, прикута наручниками до ліжка.

На її щиколотках були залізні кайдани, а в носі – гумова трубка. Поліцейські стежили за нею цілодобово. 20 березня її чоловікові повідомили, що вона в реанімації. Він пішов туди, але лікар сказав, що надії немає. Він просив відвезти дружину додому, але поліція відмовила. Наступного дня пані Цзи померла.

Заклик про допомогу

Коли Цзи Юньчжи заарештували, Її син почав контактувати з американськими законодавцями, такими як сенатор Рік Скотт, та просити допомогти негайно її звільнити.

У той час Рік Скотт зазначив:

«З пані Цзи поводяться жахливо. Це має засудити кожна волелюбна нація. Той факт, що Міжнародний олімпійський комітет зберігає мовчання, робить його співучасником порушень прав людини з боку Комуністичної партії Китаю, з якими китайський народ стикається щодня».

Після інформації про смерть Цзи, Рік Скотт опублікував офіційну заяву:

«Жорстока кампанія Пекіна проти практикувальників Фалуньгун триває надто довго. Її останньою жертвою стала невинна жінка, яка просто намагалася зберігти свою віру перед обличчям репресивного авторитарного режиму комуністичного Китаю. Моє серце розривається, коли я думаю про Саймона та його батька, які переживають цю трагічну та безглузду втрату».

Саймон Чжан також взяв участь в зустрічі з офіційними особами Держдепартаменту, де розповів, що переслідування тривають в Китаї десятиліттями.

А 1 лютого 2023 року він виступив на Міжнародному саміті з питань релігійної свободи разом із експертами з прав людини.

За матеріалами Falun Dafa Information Center

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Їхнім адвокатам заборонили скопіювати матеріали справи та отримати судові документи. Також їх не допустили до важливих судових розглядів.

2 квітня 2021 року їй були пред’явлені звинувачення. До винесення вироку 14 січня 2022 року її тримали у Пекінській жіночій в’язниці. Її засудили до восьми років ув’язнення.

Резюме справи

Сюй На / 許那 – народилась у 1968 році

Поточний статус: зникла наприкінці 2023 року з пекінської жіночої в’язниці

Дата затримання: 19.07.20

Причина затримання: публікація в Інтернеті фотографій і статей, які розкривають реальну картину пандемії та карантину в Китаї

Дата пред’явлення обвинувачення: 02.04.2021

Дата вироку: 14.01.2022

Попередні ув’язнення: у 2001 році Сюй була засуджена до 5 років ув’язнення та витримала тортури в пекінській жіночій в’язниці. У 2008 році Сю та її чоловіка Ю Чжоу затримали перед Олімпіадою. Охоронці центру ув’язнення замучили її чоловіка до смерті протягом двох тижнів після його затримання.

Поточне місцезнаходження: невідомо. Згідно зі звітом Weiquanwang у березні 2024 року, влада вивезла Сюй з пекінської жіночої в’язниці, де вона відбувала свій 8-річний термін.

Особиста інформація

Сюй На – художниця. Наведену нижче роботу вона написала у 1999 році, ще до того, як компартія Китаю розпочала жорстокі гоніння Фалуньгун.

За матеріалами faluninfo.net

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Стаття називається «Звіт про Фалуньгун за 2023 рік: 1188 практикувальників засуджено, 209 загинуло». В ній йдеться про щорічний звіт вебсайту Minghui.org, у якому висвітлюються факти про переслідування. Bitter Winter підтвердив достовірність представлених цифр.

В статті зазначається:

«Очевидно, що кількість загиблих неможливо підтвердити з офіційних джерел Китаю. Однак інтернет-журнал повідомляв про кілька випадків позасудових розправ над практикуювальниками Фалуньгун, грунтуючись на розповідях їх родичів і друзів. Можна з упевненістю сказати, що влада Китаю продовжує різними способами переслідувати дисидентів до смерті».

У статті також зазначається, що найбільше випадків смерті в 2023 році було зареєстровано в провінції Ляонін. Частина практикувальників загинула в ув’язненні, в тому числі після того, як їм відмовили в своєчасній медичній допомозі. Частина померла вдома від наслідків жорстоких тортур.

Тортури включали: зв’язування, ураження струмом електричних кийків, обприскування розчином перцю чилі, припікання ніг, насильницьке годування гірчичним маслом, позбавлення їжі і сну. Деякі жінки-практикувальниці піддавалися сексуальному насильству.

У 2023 році також повідомлялося про винесення вироків 1188 послідовникам Фалуньгун. Середній термін ув’язнення становив три роки, але 161 практикувальник Фалуньгун був засуджений до п’яти років і більше. Наймолодшому засудженому було 22 роки, найстаршому – 89 років.

Сайт Minghui також повідомив, що в 2023 році були заарештовані і піддані переслідуванню 6514 практикувальників Фалуньгун. Будинки цих людей обшукували, їх змушували відвідувати сеанси інтенсивної ідеологічної обробки (сеанси «промивання мізків»), а також звільняли з роботи.

За матеріалами «Мінхуей»

Рекомендовані статті: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Замість того, щоб почати розв’язувати ці проблеми, дотримуючьсь прозорості та поваги до прав людини, КПК різко розкритикувала ці бренди, погрожуючи бойкотувати їхню продукцію. Західні фірми знову стоять на роздоріжжі: й далі захищати принципи справедливості чи обрати прибутки й поступитися тоталітарному режиму.

Це новий епізод, але рабська праця в Китаї й тактика КПК, спрямована на приховування такої форми рабства, існують майже двадцять років. У цій статті ми розглянемо питання, пов’язані з рабською працею, якої зазнали практикувальники Фалуньгун (або Фалунь Дафа) з 1999 року, коли КПК почала переслідування послідовників цієї практики духовного вдосконалення.

Людей віком від 16 до 70 років примушують працювати до 19 годин на добу

До 2013 року, коли в Китаї була розформована система виправно-трудових таборів, у цій країні налічувалося більш як 300 таких установ. Понад 95 % ув’язнених, які перебували у виправно-трудових таборах — практикувальники Фалуньгун. Крім того, більш як 100 000 прихильників Фалуньгун перебували в ув’язненні в 700 в’язницях країни.

Майже всіх ув’язнених практикувальників у цих місцях примушували займатися рабською працею. Здебільшого вони робили предмети повсякденної необхідності, такі як зубочистки, палички для їжі, медичні ватяні палички, мішки для крапельниць, харчові пакети, чохли для мобільних телефонів, футбольні м’ячі, м’ячі для американського футболу, альбоми для марок, льодяники, автомобільні килимки, зимові пальта, вироби з вишивкою, шкіряні сумки, прикраси та предмети народного промислу.

Згідно з повідомленнями сайту «Мінхуей», ув’язнених практикувальників Фалуньгун віком від 16 до 70 років примушували працювати по 12-19 годин на добу. За невиконання вчасно встановлених норм — їх примушували працювати понаднормово.

Лю Юцзін, 50-річну практикувальницю Фалуньгун, змушували працювати в жіночій в’язниці міста Ухань. З ранку до вечора вона сиділа на маленькому стільці, розплутуючи волокно. Це навантаження було настільки великим, що вона не могла виконати встановлену норму навіть до півночі. У покарання охоронці примушували її стояти за два кроки від стіни, спираючись головою. У такому положенні вона розплутувала волокно впродовж 18 днів. За цей час охоронці ні разу не дозволили їй поспати в ліжку.

Багато харчів у Китаї робляться з використанням рабської праці. Коли одна практикувальниця, ув’язнена в жіночому виправно-трудовому таборі Юньнань, відмовилася робити печиво, охоронці запитали, у чому річ. Вона відповіла, що вироблена продукція не відповідає навіть найосновнішим санітарним вимогам.

«Подивіться на мішки з борошном, які лежать на землі поруч із запиленим обладнанням. У туалетах всюди фекалії та сеча, туди вкрай неприємно заходити. Там немає рушників, щоб витирати руки, — сказала вона. Ми самі не хочемо їсти це печиво, то ж чому ми повинні обманювати інших людей? Я практикую Фалуньгун, керуючись принципами «Істина, Доброта, Терпіння». Я не можу цього робити».

Відомо, що в китайських в’язницях виробляються товари для експорту. Собівартість цих товарів дуже низька, бо вони виготовлені із застосуванням безоплатної праці. Також надходили повідомлення про те, що рушники, якими прибирали в похоронних бюро, у в’язницях використовували як сировину для виробництва рукавичок.

Торгівля людьми

Згідно з нещодавно опублікованим звітом сайту «Мінхуей, виправно-трудові табори також продавали й купували ув’язнених, щоб виконувати замовлення. Така торгівля людьми особливо процвітала перед Олімпійськими іграми 2008 року в Пекіні. Під приводом Олімпіади посадові особи КПК продавали ув’язнених практикувальників у Пекіні до Внутрішньої Монголії, виправно-трудовий табір Масаньцзя в провінції Ляонін і виправно-трудові табори в провінції Хубей. Ціна кожного ув’язненого становила коло 800-1000 юанів (120-150 доларів США).

Ван Юйхун із Пекіна 9 липня 2008 року продали в жіночий виправно-трудовий табір провінції Хубей. Там її катували, щоби примусити працювати безоплатно: у таборі кілька охоронців прив’язали її до стільця й заткнули їй рот дерев’яною пробкою. Потім вони неодноразово водили їй у ніс гумову трубку, а потім її витягували.

Робочий день тривав із 7 години ранку до 9 години вечора; перерва на обід становила менш ніж 20 хвилин. Ув’язненим нічого не платили, але тих, хто не міг виконати встановлену норму, змушували довгий час стояти, били по обличчю і принижували.

«Ми прокидалися раніше півнів, а годували нас гірше, ніж свиней», — написала жінка, яка перебувала в ув’язненні в жіночому виправно-трудовому таборі провінції Хубей.

Співробітники трудових таборів по всій країні тісно співпрацювали з іншими державними агентствами. Наприклад, керівництво виправно-трудового табору № 2 провінції Шаньдун часто зверталося в поліцію з проханням затримати більше прихильників Фалуньгун для роботи в таборі. Деякі люди не були практикувальниками, але поліцейські однаково заарештовували їх і продавали виправно-трудовому табору за 800 юанів.

Згідно зі звітом, опублікованим сайтом «Мінхуей» у 2013 році, із 3653 померлих у той час від переслідування послідовників Фалуньгун (лише підтверджені випадки) — 110 померли від важкої примусової праці. Це показує, що в’язниці й виправно-трудові табори в Китаї, по суті, функціонують як підприємства рабської праці.

Рабська праця стала ще одним способом «промивання мізків»

Розпочате в 1999 році колишнім лідером КПК Цзян Цземінем переслідування Фалуньгун носить всеосяжний, систематичний і жорстокий характер. Щоб ослабити силу волі практикувальників і змусити їх відректися від віри в принципи «Істина, Доброта, Терпіння», влада використовувала багато способів, зокрема жорстокі тортури й примусове «промивання мізків».

У порівнянні з іншими видами зловживань рабська праця відносно непомітна. З одного боку, влада могла отримувати прибуток. З іншого боку, — досягти мети «промивання мізків» і змусити послідовників відмовитися від своєї віри, як того вимагає «Офіс 610». Охоронці часто наказували практикувальникам старанно працювати впродовж дня, а вночі змушували їх писати заяви з обіцянкою відректися від своєї віри. Виснажені довгими годинами роботи вони частіше піддавалися тиску від «промивання мізків».

Практикувальників, які відмовлялися займатися рабською працею, жорстоко катували. Чжу Цзіньчжун із району Шуньі міста Пекіна, ув’язнили у виправно-трудовий табір Тумуцзі у Внутрішній Монголії. Коли вона висловила протест проти рабської праці, її жорстоко катували. Поліцейські били її гумовими кийками, били ногами й тягали за волосся. Якось охоронці скували її руки наручниками за спиною, заклеїли рот скотчем і на тривалий час залишили під палючим сонцем. У результаті тортур Чжу отримала численні травми і схудла з 80 до 50 кілограмів.

Крім того, що праця в місцях ув’язнення не оплачувалася, застосовувалася ще система оцінок на основі балів. Тим, хто набирав мало балів, подовжували терміни ув’язнення, а це означало, що ті, хто відмовлявся займатися рабською працею, проводили в ув’язненні тривалий час.

Мета КПК

Якщо переглянути хронологію подій останніх десятиліть, можна побачити, що головна мета КПК — це захоплення й утримання влади, контроль над людьми й поширення комуністичної ідеології в усьому світі. З цією метою КПК починала численні політичні кампанії, спрямовані на певні групи людей, щоб відвернути увагу від своїх численних проблем.

Те ж саме відбувається й цього разу з питанням рабської праці в Сіньцзяні. Замість того, щоб звернути увагу на проблему прав людини, КПК різко критикує ці західні компанії, погрожуючи бойкотом їхню продукції. Водночас вона запустила пропаганду всередині країни, щоб спровокувати в людях помилковий патріотизм і розпалити ненависть до цих компаній.

«Китайський народ не дозволить іноземним компаніям їсти китайську їжу й розбивати китайські миски», — заявив нещодавно представник МЗС Китаю.

Парадокс полягає в тому, що чиновники КПК завжди ставлять інтереси партії

вище за потреби народу, але посилаються на інтереси людей, коли захищають своє тоталітарне правління. Реальність така, що іноземні компанії не їдять китайську їжу (це ділове партнерство) і не мають наміру завдавати шкоди китайцям. Вони просто хочуть захистити законні основні та універсальні права людини китайського народу, позбавленого цих прав компартією Китаю.

Якщо КПК дійсно бойкотуватиме іноземні товари й перестане експортувати бавовну, страждатимуть від цього лише китайці. За даними Головного митного управління, експорт Китаю у 2020 році склав 17,93 трлн юанів і 7,4% з них припадає на текстиль. Юй із сіньцзянського сільськогосподарського університету заявив, що Китай є другою за величиною країною-експортером бавовни у світі. Якщо КПК вживатиме заходів, відкинувши західні бренди, це вплине на експорт бавовни та зрештою завдасть шкоди багатьом китайцям.

Численні випадки в історії показують: хто б не співпрацював із КПК — чи то китайці, чи іноземні фірми, зрештою всі збиткуватимуть. Тільки відкидаючи КПК, можна піти шляхом до кращого майбутнього.

Джерело: en.minghui.org

Фалуньгун (або Фалунь Дафа) — стародавня духовна й медитативна практика самовдосконалення. З 1999 року її послідовників переслідує комуністична влада Китаю.

Ло арештували 12 серпня 2019 року в неї вдома. П’ять поліцейських у штатському під час обшуку вилучили її книги й матеріали Фалуньгун, фотографію засновника Фалуньгун і комп’ютер. Її батька, Ло Цунвеня, разом із нею доставили в поліцейську дільницю Хедун. Того ж вечора його звільнили.

Катування в центрі ув’язнення

Пізніше Ло перевезли в центр ув’язнення префектури Ляншань, а потім відправили в центр ув’язнення міста Січан.

Оскільки після прибуття в центр ув’язнення Ло відмовилася надіти одяг в’язня й відповідати на перекликання, охоронець Сун Цзяньпін 18 серпня на кілька годин прив’язав її до стовпа.

Пізніше, коли Ло чинила опір під час огляду в центрі ув’язнення, охоронці Сун і Ян Хунпін веліли озброєним співробітникам у покарання тягли її по підлозі. Під час цих тортур у Ло розірвався одяг.

Поліцейські закували Ло в наручники й підвісили за зап’ястя на дверну раму, так, що кінчики її пальців ніг ледь торкалися підлоги. Незабаром її руки посиніли. Згодом усе тіло стало боліти, їй було важко дихати, вона відчувала слабкість і хотіла пити. Охоронці тримали її в підвішеному стані весь ранок. Коли Ло опустили, її руки були травмовані, і вона не могла тримати предмети.

Підвішування втретє в центрі ув’язнення

На початку грудня 2019 року охоронець Ян наказав співробітникам підвісити Ло втретє, коли вона знову відмовилася надіти форму ув’язненого. Як покарання, вони викинули весь її одяг і не дозволяли нікому дати їй свій.

Коли адвокат Ло прийшов провідати її, співробітник, на ім’я Ван Кай скував їй руки за спиною. По дорозі в кімнату побачень він ображав її та сильно штовхнув уперед, щоб кайданки затягнулися ще тугіше.

Суд

28 травня 2020 року Ло і ще п’ять практикувальників Фалуньгун, а також чоловік однієї з них, постали перед судом міста Січан — 9 грудня 2020 року їх засудили до різних термінів ув’язнення від шести місяців до п’яти років.

Практикувальники Сюй Шаоцюн і Юй Хунін, яких засудили до 14 і 18 місяців відповідно, звільнилися після закінчення терміну ув’язнення.

Ло й Хуан Бяо засудили до п’яти років кожну, а Чжао Цзюнь до трьох років позбавлення волі. Тепер вони перебувають у центрі ув’язнення міста Січан. Чжоу Сяньжун, яку засудили до двох років позбавлення волі перебуває в центрі ув’язнення префектури Ляншань. Чоловіка Чжоу, Паня (не практикує Фалуньгун) засудили до шести місяців ув’язнення, і на момент написання статті він перебував у центрі ув’язнення міста Січан.

Джерело: https://ru.minghui.org/html/articles/2021/3/18/1160103.html

11 вересня 2020 року 60-річну вчительку музики, яка зараз на пенсії, засудили до чотирьох років ув’язнення та оштрафували на 5 тисяч юанів за те, що вона займається Фалуньгун — практикою вдосконалення свідомості й тіла. З 1999 року послідовників цієї школи переслідує комуністичний режи

Юй Шаопін із міста Ченду провінції Сичуань заарештували 14 травня 2019 року. Пізніше її привезли в центр попереднього ув’язнення округу Пі. Суд у її справі проходив у повіті Даї. Адвокат Юй заявив про невинність підзахисної. Наприкінці судового засідання суддя оголосив вирок. Поки невідомо, чи перевели її до в’язниці.

Чоловіка Юй, теж практикувальника Фалуньгун, раніше двічі судили за віру. Його запроторювали в центр «промивання мізків», де безжально катували. Після звільнення його здоров’я дедалі погіршувалося. 2 липня 2015 року він переніс інсульт. Він втратив рухливість лівої руки й ноги, й останні кілька років у всьому покладався на допомогу Юй. Після останнього арешту дружини він перебуває у вкрай важкому становищі.

Жінка страждає вже давно

Юй не вперше переслідують за віру у Фалуньгун, який, на її думку, допоміг їй позбутися багатьох захворювань, зокрема проблем із печінкою і шлунком, а також постійного запаморочення й безсоння.

Юй заарештували 9 березня 2009 року в торговому центрі. Після 15 днів ув’язнення в поліцейській дільниці її на три роки відправили до відомого своєю жорстокістю центру «промивання мізків» Сіньцзін.

26 квітня 2013 року її знову заарештували, а в будинку провели обшук. 3 грудня 2013 року той же суд повіту Даї засудив Юй до трьох років позбавлення волі. Незабаром її перевели в жіночу в’язницю міста Ченду.

Після звільнення у 2016 році її постійно переслідувала місцева влада. Вона вимагала повідомляти співробітникам служби безпеки школи, у якій вона працювала, коли вона йде на обід чи йде в інших справах у робочий час.

Крім переслідування й ув’язнення за відмову відректися від Фалуньгун їй перестали виплачувати пенсію.

Джерело

Колишній військовий офіцер помер 1 вересня 2020 року внаслідок двадцятирічного переслідування за свою віру у Фалуньгун — систему вдосконалення свідомості й тіла, яку з 1999 року жорстокого придушує компартія Китаю. Йому було 92 роки.

Фу Ішуань вступив на військову службу в 1944 році в 15 років. Він брав участь у громадянській війні й незадовго до відставки отримав звання військового офіцера в місті Нанкіні провінції Цзянсу.

Отримавши в бойових діях безліч поранень, він часто звертався до шпиталю за медичною допомогою. У 1995 році Фу пощастило познайомитися з Фалуньгун. Відтоді, як він почав практикувати, його здоров’я поступово відновився.

Коли в 1999 році комуністичний режим ініціював переслідування Фалунь Дафа, «Офіс 610», неправовий орган, створений спеціально для переслідування Фалуньгун, спробував змусити Фу Ішуаня відмовитися від своєї віри. Для цього його інтенсивно ідеологічно «перевиховували». Оскільки Фу відмовився відректися від своїх переконань, командування оголосило йому дисциплінарне стягнення й почало переслідувати.

У 2010 році камери відеоспостереження зафіксували, як Фу поширював матеріали Фалуньгун. У його будинку влаштували обшук. Влада знову вдалася до ідеологічної обробки і спробувала змусити його написати заяву-відмову від Фалуньгун. Внаслідок поліцейських погроз і психологічного тиску літній Фу втратив свідомість, і його відправили в лікарню.

Не маючи можливості спокійно жити у квартирі, яку він отримав за багаторічну військову службу, Фу переїхав до будинку родичів, щоб уникнути поліцейського переслідування. Він помер, так і не змігши повернутися додому.

Джерело

Послідовників Фалуньгун у в’язниці Сіньшен у міському повіті Гунчжулін провінції Цзілінь катують двома способами: їх вражають струмом електричних палиць і зв’язують мотузками, залишаючи в незручних положеннях, що викликає нестерпний біль. Охоронці помітили, що за допомогою таких методів тортур їм удається якнайшвидше досягти мети — змусити практикувальників відмовитися від віри у Фалуньгун.

За словами свідків, охоронці до новоприйнятих практикувальників застосовують спочатку електричні кийки. Якщо це не сколихує віру практикувальників, тоді їх зв’язують у позах, які викликають нестерпний біль. Здебільшого такі тортури призводять до непоправних каліцтв.

Послідовників змушують схрестити ноги і схрестити за спиною руки. Потім довгою товстою мотузкою зв’язують їм ноги та хрест-навхрест обв’язують тіло, а потім і руки за спиною. Коли охоронці зав’язують мотузку, вони тиснуть на голову практикувальника, щоб опустити її якнайнижче й зафіксувати в найбільш незручному положенні.

Цей метод утруднює дихання у зв’язаної людини. Практикувальників розв’язують на кілька хвилин, щоби ув’язнений поїв чи сходив у туалет. Деяких послідовників зв’язували й залишали в такому положенні до дев’яти місяців.

Сюй Хунюй із міського повіту Шулань провінції Цзілінь був одним із практикувальників, якого так катували. Зрештою, він, проти своєї волі, відмовився від віри у Фалуньгун. Його заарештували 18 липня 2018 року. 30 червня 2019 його засудили до двох років і десяти місяців позбавлення волі й відправили відбувати термін у тюрму Сіньшен.

У в’язниці дозволялося побачення з родичами лише раз на місяць. Вимагалося, щоби родич пред’явив завірені політико-юридичним комітетом документи, які підтверджують, що він не є послідовником Фалуньгун.

Коли старшому братові Сюя, нарешті, дозволили побачення 27 листопада 2019 року після отримання документа, завіреного політико-юридичним комітетом, він побачив, що Сюй виснажений, а на обличчі в нього шрам. Сюй сказав, що його насильно змусили підписати заяву про відмову від Фалуньгун.

Пізніше свідки підтвердили, що Сюя вражали струмом електричних палиць до такої міри, що його обличчя й шия розпухали. 13 і 14 листопада його ночами катували методом зв’язування.

Згідно з повідомленнями, опублікованими на сайті «Мінхуей», деяких практикувальників закатували до смерті. Наприклад, Ма Чжанфена, заарештованого 27 квітня 2011 року та засудженого до 6,5 років тюремного ув’язнення, через рік після арешту замучили до смерті.

Цай Фучен часто переводили в одиничну камеру і вражали струмом електричних палиць його голову й чутливі частини тіла. 15 вересня 2010 року він помер від тортур.

Унаслідок тортур багато практикувальників стали інвалідами.

Джерело