Як квітка допомогла монаху позбутися вихвалянь

Якось безпритульний хлопчик пішов до храму. Там його прийняли в ченці. Хлопчик помився й поголив голову, і був досить гарним на вигляд.

Старший монах у храмі пыклувався про нього й наставляв праведності. Оскільки молодий послушник був розумним і старанним, тож незабаром вчитель дозволив хлопчикові читати Писання.

Однак молодий учень мав кілька поганих звичок: вивчивши кілька слів зі Святого Письма, він списав ними весь двір і стіни. Коли молодий монах щось урозумівав, то хизувався цим, був нетерплячим та самозакоханим.

Старший монах задумався про це й вирішив допомогти молодшому ченцеві змінити характер та поведінку. Він дав йому горщик із примулою вечірньою та попросив поспостерігати за нею вночі під час служби.

Наступного ранку маленький чернець узяв горщик із квітами й побіг до вчителя. Він голосно сказав йому й іншим монахам: «Горщик із квітами, який ви мені дали, просто чудовий. Вони розкривалися ввечері і приємно пахнули, а вранці закривали свої пелюстки».

Старший монах обережно запитав: «Коли вони розкривалися вночі, то розбудили тебе?»

«О ні, учителю! Коли вони відкривалися й закривалися було дуже тихо», — відповів чернець.

«Ось як? А я гадав, коли квіти розквітають, вони шумлять, щоб показати себе», — сказав учитель.

Маленький чернець зніяковів і, трохи помовчавши, відповів: «Учителю, я зрозумів і обіцяю виправитися».

Джерело: visiontimes.com