Кармічний результат лицемірства

Цзі Сяолань, відомий письменник, що жив за часів династії Цін, записав багато історій в одну зі своїх книг. Він хотів розповісти про те, що людина сама несе відповідальність за свої слова й поведінку, адже Боги знають про думки й поведінку кожної людини. Нижче наведено дві історії із цієї збірки.

Лицемірство в минулому житті призвело до бідності в цьому житті

Колись у Хецзяні жив чоловік Фен Шунань. Він мав гострий розум і був дуже хорошим письменником. Проте удача не часто йому усміхалася. Він жив бідно й переживав скруту.

Якось він пішов до храму. Під час молитви він питав Богів, за що його життя таке скрутне.

Уночі уві сні голос сказав йому:

«Не нарікайте на суспільство чи на свої біди. У вашому житті все відбувається так, як ви на це заслуговуєте.

У вашому минулому житті ви, використовуючи лестощі, отримали репутацію лояльної й чесної людини. Для того, щоб люди дякували вам за довіру, ви заохочували їх виконувати ті справи, які неможливо виконати. Знаючи, що якась людина скоїла непростимий злочин, ви неодноразово шукали виправдання за скоєне, за що вона вам дякувала. Ви вдавали, що ви хороша людина, щоб інші брали вину на себе. Ви були хитрим і злим!

За будь-яку ціну ви уникали всього, що могло б вплинути на ваші особисті інтереси. Коли ви могли врятувати життя людей, доклавши лише невелике зусилля, ви лише дивилися на все це зі сторони й думали лише про те, як уникнути будь-яких проблем. Видавали себе за доброзичливого, але насправді були далекі від цього. Здавалося, що ви дбаєте про інших, а насправді не переймалися справами людей.

Коли людина робить помилку, вона може її виправити, роблячи добрі справи. Але якщо в серці людини живе злість, то це не відповідає законам неба. Подумайте, хіба не логічно, що ви страждаєте в цьому житті?»

Почувши це, Фен сповнився докорів сумління, але його доля однаково не змінилася в цьому житті, і незабаром після цього він помер.

Учитель повинен навчати дітей правилам моральності, а також виховувати в них хороший характер

Якось жив чоловік, який був дуже талановитим письменником. Проте жодного разу йому не вдалося скласти іспит для вступу на державну службу.

Одного разу під час хвороби йому наснився сон, що він потрапив до пекла. Він побачив людину, яку знав, і запитав її чи помре він від своєї хвороби й отримав відповідь:

«Ваше життя не закінчиться, але ви втратите гроші на прожиття. Я побоююся, що дуже скоро ви опинитеся тут».

Письменник спохватився:

«Я заробляю на життя, працюючи вчителем. Я не зробив нічого проти закону Неба чи правил суспільства. Чому мушу втратити кошти на прожиття?»

У відповідь він почув:

«Саме тому, що ви заробляєте на життя викладанням. Ви вчитель, але не змогли навчити дітей моралі чи того, як виробити хороший характер. Ви заробляли гроші, але не виконували свою роботу. Це те ж саме, що крадіжка чи марнотратство, тому вам постійно не таланить.

Ви вчитель, і вам довірили навчити дітей доброчесності, направляючи їх так, щоб вони стали добрими й чесними людьми. Батьки заплатили вам, але ви не навчили їхніх дітей того, чого мусили навчити. Таких людей, як ви, жорстоко карають. Ті, хто мали бути вельможами, втратять свої посади; ті, хто не були чиновниками, втратять кошти на існування.

Ви бачите як у світі багато вчених, але чимало з них живе бідно, а деякі вмирають молодими. Коли це відбувається, люди нарікають, що закон Неба несправедливий, та насправді, це все пов’язано з їхніми власними гріхами».

Джерело: yuanming.ru