Шанобливість синів: божественний зв’язок між дітьми та батьками

В багатьох стародавних культурах світу існує твердження, що стосунки між людьми встановлені небесами.

Зв’язок кожної людини з оточенням є неповторним, унікальним. Стосунки між батьками і дітьми мають свої неповторні особливості. Віруючі люди вважають, що ми створені за образом і подобою Творця. Отже, можливо, наші сім’ї на Землі були даровані нам Богом.

Однак, коли ролі в грандіозному спектаклі під назвою життя розподілено, якісь стосунки виявляються близькими і сердечними, водночас інші – далекими і холодними. Проте є така доброчесність, що здатна зберегти будь-яку сім’ю, – це шанобливе ставлення до минулих поколінь. Шанобливе ставлення до батьків дуже важливе.

Сьогодення характерне тим, що ми часто перекладаємо провину на інших. Діти скаржаться на надмірну вимогливість батьків, дорослі – на неслухняність дітей.

Варто зважити на те, що шанобливе ставлення до батьків допомагало нашим пращурам здійснити те що, в наш час виявляється майже нездійсненим.

Шанобливе ставлення – моральний кодекс, що наближає дітей і батьків до божественного через безкорисливе служіння один одному, і водночас розчиняє кордони теплого ставлення до оточуючих за межі сімейних уз, охоплюючи друзів, незнайомців, суспільство в цілому.

Шанобливе ставлення містить в собі шану і повагу до батьків не тільки упродовж усього їх життя, а також і після смерті. За межами родини шанобливе ставлення проявляться в служінні своїй країні, що призводить до гармонізації суспільства.

Шанобливість походить з душевної величі. Насправді це щось, що йде з глибини душі людини, утілюючись у бажанні чинити правильно і бути хорошою людиною.

Шана до предків в Стародавньому Китаї

У культурах Сходу і Заходу велике значення надається правильному вихованню дітей. Древній китайський філософ Конфуцій (551-479 до н. э.) стверджував, що шана до батьків є найбільш важливою для підтримки гармонійного соціального порядку суспільства, також необхідно шанувати божественну іскру в кожній людині.

Про шанобливе ставлення до батьків говориться в старокитайському трактаті “Лунь Юй”. Це вчення, яке Конфуцій залишив нащадкам, щоб спрямовувати поведінку в правильному напрямі, в китайській мові це поняття виражається ієрогліфом “шана до батьків” (孝, “сяо”).

Ієрогліф “сяо” (孝) складається з ключів: “дитина” (子) і “літня людина/батько” (老), що можна перекласти як турботливе ставлення до літніх людей з боку молоді.

Згідно з вченням Конфуція, існують різні рівні шанобливості. На найнижчому рівні людина працює заради батьків, зберігаючи спогади про їх доброту і не надаючи великого значення власним труднощам.

На середньому рівні людина прагне віддати їм належне своїми досягненнями, що включає шану і відповідальну поведінку. На вищому рівні людина проявляє шанобливе ставлення, без упущень, що включає прояв доброти і це приносить користь всім.

Шанування допомагає батькам і дітям виховати в собі почуття поваги до стосунків, які були встановлені вищими силами Всесвіту.

Навіть якщо батьки вчиняють аморально, Конфуцій стверджує, що дитина має проявляти шану, щоб перетворити свої образи і негоди в щось краще.

Шанобливе ставлення також може допомогти людині змінити складну ситуацію в сім’ї.

Необхідно завжди приділяти батькам увагу, бути вдячними, незалежно від того, наскільки скромним був їх вклад. Повага до сім’ї і поширення доброзичливості за межі будинку принесуть хороші плоди.
Історія легендарного імператора Китаю

В наступній історії йдеться про легендарного китайського імператора на ім’я Шунь (чи Великий Шунь), який втілює собою один з численних прикладів шанобливого ставлення, що залишилися в історії з часів древнього Китаю.

Мати Шуня була доброю людиною, але вона рано померла. Він жив з батьком і мачухою.

До хлопця ставилися зле, він потерпав від знущань з боку сім’ї: його примушували робити найважчу роботу, давали скудну їжу і він носив тонкий одяг в морозні зими.

Незважаючи на таке жорстоке поводження, він зберіг повагу до батьків і опікувався молодшими зведеними братами і сестрами.

Коли мачуха або брати і сестри погано поводилися з ним, Шунь в першу чергу думав в чому його помилка. Одного разу Шунь працював в полі і розмірковував де ще міг помилитися, раптом вигукнув:

“Чому я не можу принести радість своїй сім’ї”?

Легенда свідчить, що щире серце Шуня зворушило Небеса. У нагороду небеса послали йому слона, який допомагав орати, а птахи спустилися на поле й прибрали бур’ян. З часом про цього юнака заговорили в місті.

Через роки, коли імператор Яо постарів і почав шукати наступника, він звернувся до чиновників по допомогу, і ті порадили Шуня. Вони вирішили, що, оскільки Шунь незважаючи на все що йому довелося перенести, зберіг шану до батьків, і завжди шукав недоліки в собі, він зможе потурбуватися про країну.

Шана до предків в культурах світу

У різних культурах, від Європи до Північної Америки, вшановують дату смерті рідних і предків, запалюють свічку на згадку про них, а також приносять квіти на могилу.

У багатьох азіатських країнах існує традиція, згідно якої діти вклоняються батькам і предкам, виражаючи таким чином свою вдячність. А в Індії діти торкаються батьківських ніг, оскільки там вважають що небесний шлях символічно пов’язаний з їх стопами, і цей скромний зв’язок сьогодні треба поважати.

У багатьох країнах шана до предків поширюється і на національні свята, присвячені тим, хто воював і тим, хто загинув, захищаючи країну під час війни.

Сара Анналіз – письменниця з Канади. Вона оповідає надихаючі історії про людей, життя і традиційні цінності. Загляньте в її блог Virtueberry, де вона пише про красу і здоров’я, а також про філософію.

Джерело: The Epoch Times