Оволодіння мистецтвом «управління без управління»

Більшість сучасних суспільств у всьому світі оцінюють людину по тому, до якої міри вона може контролювати іншу частину суспільства, або хоча б своє оточення. Уряди контролюють своїх громадян, а корпорації своїх службовців. Та річ у тім, що неможливо керувати світом, намагаючись змінити природний хід речей.

Досягти всього, нічого не роблячи

Ми можемо жити ефективніше, припинивши боротися й навчившись розслаблятися. Ви зможете заволодіти світом, якщо зрозумієте, як він улаштований, без застосування грубої сили, без прагнення контролювати все навколо. Даоське вчення Лао-цзи передає людям це знання, воно актуальне й сьогодні в різних галузях. Наприклад, його можна розглядати як посібник з управління своїми справами й навіть країною. У ньому викладено концепцію «управління без управління».

У будь-якому сценарії, коли правитель намагається стримувати й контролювати людей відповідно до свого плану, усе колись незмінно закінчується погано. Коли правитель не поважає особисте життя і свободу вибору окремих людей, народ стає жорстоким. З іншого боку, лідер, який використовує пасивніший та стриманіший підхід, завоює довіру людей.

Ми намагаємося контролювати близьких нам людей, наших дітей і, зрештою, наше майбутнє. Лао-цзи говорить, що застосувавши до себе «у-вей», або «недіяння», важливо не контролювати ситуацію, а слідувати за течією подій.

Очевидно, що людство далеко зайшло у своєму прагненні змінити довкілля, і тепер повинне змінити своє ставлення до цього. Треба розуміти, що всьому є межа. Переступивши певну межу, прагнення контролювати руйнує все, що ми намагаємося захистити і зберегти.

Ось, наприклад, дерева. Ви можете вибрати гарне місце, щоб посадити насіння, поливати, підживлювати його й забезпечити доступ до сонячного світла, але ви не контролюєте те, яким воно виросте.

Адаптація до змін

Даосизм вчить нас того, що життя проходить між двома протилежними принципами, такими як світло й темрява, високе й низьке, їнь та ян. Зміни неминучі. Ви можете досягти успіху, лише навчившись пристосовуватися до змін. Життя — це м’якість і податливість, а смерть — жорсткість і сухість.

Треба навчитися пливти за течією, а не чіплятися за камінь або гілку чи контролювати ситуацію. Є також люди, які даремно витрачають свою енергію, пливучи проти течії. Важливіше опиратися на свої сильні сторони, ніж намагатися працювати над слабкостями, і знайти правильну позицію.

Є ще один аспект, який потребує переосмислення. Він полягає в тому, що користь — це відносне поняття. Те, що може бути корисним в одному випадку, може виявитися марним і навіть шкідливим в іншому. Важливо навчитися залишати марне й переходити до корисного.

Помірність і неупередженість — це ключ до щастя, а вміння відпускати й розслаблятися — шлях до цієї мети.

Джерело: yuanming.ru