Фалуньгун – це духовна практика вдосконалення свідомості і тіла, яку з 1999 року переслідує компартія Китаю.

Заарештовані та піддані переслідуванню практикувальники – представники всіх верств суспільства, включаючи журналістів, вчителів, лікарів, художників та інженерів.

Загалом заарештовано 614 практикувальників, піддано переслідуванню – 426.

Нові випадки зареєстровані в 25 провінціях та чотирьох централізовано контрольованих муніципалітетах (Пекін, Чунцин, Шанхай та Тяньцзінь).

Повідомлення про це отримані у вересні та жовтні 2023 року

Загалом 176 практикувальникам на момент арешту або переслідування було 60 років і більше, 63 з них було більше 60 років, 70 були у віці старше 70 років, 40 – у віці старше 80 років та 3-у віці понад 90 років.

Варто зазначити, що до 1999 року Фалуньгун у Китаї займались вільно і массово. Фото нижче зробили 26 грудня 1998 року. Тут можна побачити пункт практики на площі Тяньаньмень.

Через пів року китайська компартія почала жорстоку кампанію переслідування по знищенню практики. Після цього практикувальники почали приїжджати на площу Тяньаньмень для мирних акцій протесту, як показано на другому фото.

З того часу репресії не вщухають, а практикувальники продовжують гинути.

За матеріалами «Мінхуей» та Falun Dafa Information Center

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Послідовників Фалуньгун у в’язниці Сіньшен у міському повіті Гунчжулін провінції Цзілінь катують двома способами: їх вражають струмом електричних палиць і зв’язують мотузками, залишаючи в незручних положеннях, що викликає нестерпний біль. Охоронці помітили, що за допомогою таких методів тортур їм удається якнайшвидше досягти мети — змусити практикувальників відмовитися від віри у Фалуньгун.

За словами свідків, охоронці до новоприйнятих практикувальників застосовують спочатку електричні кийки. Якщо це не сколихує віру практикувальників, тоді їх зв’язують у позах, які викликають нестерпний біль. Здебільшого такі тортури призводять до непоправних каліцтв.

Послідовників змушують схрестити ноги і схрестити за спиною руки. Потім довгою товстою мотузкою зв’язують їм ноги та хрест-навхрест обв’язують тіло, а потім і руки за спиною. Коли охоронці зав’язують мотузку, вони тиснуть на голову практикувальника, щоб опустити її якнайнижче й зафіксувати в найбільш незручному положенні.

Цей метод утруднює дихання у зв’язаної людини. Практикувальників розв’язують на кілька хвилин, щоби ув’язнений поїв чи сходив у туалет. Деяких послідовників зв’язували й залишали в такому положенні до дев’яти місяців.

Сюй Хунюй із міського повіту Шулань провінції Цзілінь був одним із практикувальників, якого так катували. Зрештою, він, проти своєї волі, відмовився від віри у Фалуньгун. Його заарештували 18 липня 2018 року. 30 червня 2019 його засудили до двох років і десяти місяців позбавлення волі й відправили відбувати термін у тюрму Сіньшен.

У в’язниці дозволялося побачення з родичами лише раз на місяць. Вимагалося, щоби родич пред’явив завірені політико-юридичним комітетом документи, які підтверджують, що він не є послідовником Фалуньгун.

Коли старшому братові Сюя, нарешті, дозволили побачення 27 листопада 2019 року після отримання документа, завіреного політико-юридичним комітетом, він побачив, що Сюй виснажений, а на обличчі в нього шрам. Сюй сказав, що його насильно змусили підписати заяву про відмову від Фалуньгун.

Пізніше свідки підтвердили, що Сюя вражали струмом електричних палиць до такої міри, що його обличчя й шия розпухали. 13 і 14 листопада його ночами катували методом зв’язування.

Згідно з повідомленнями, опублікованими на сайті «Мінхуей», деяких практикувальників закатували до смерті. Наприклад, Ма Чжанфена, заарештованого 27 квітня 2011 року та засудженого до 6,5 років тюремного ув’язнення, через рік після арешту замучили до смерті.

Цай Фучен часто переводили в одиничну камеру і вражали струмом електричних палиць його голову й чутливі частини тіла. 15 вересня 2010 року він помер від тортур.

Унаслідок тортур багато практикувальників стали інвалідами.

Джерело

Переслідування практикувальників стало частиною компанії «обнулення», що прокотилася всім Китаєм в останні кілька місяців. Під час запланованої операції влада націлюється на кожного послідовника Фалуньгун, який потрапив до «чорного списку» й намагається змусити практикувальників відректися від їхньої віри, яка переслідується китайським комуністичним режимом з 1999 року.

Нижче викладено докладну інформацію:

Лю Шен’ін

74-річну Лю Шен’ін заарештували 29 серпня 2020 року, після того, як продавець овочів повідомив владі, що вона розплачувалася купюрами з надрукованою інформацією про Фалуньгун. В умовах інформаційної блокади в Китаї практикувальники повідомляють людям факти про репресії, використовуючи різні способи, зокрема й нанесення на банкноти інформації про переслідування.

Ляо Шіцян, який прибув з офіцером поліції, перед тим як доставити Лю в поліцейську дільницю придавив немолоду жінку до землі та надів на неї наручники — обшукав її сумку й конфіскував 880 юанів.

Дізнавшись про арешт Лю, одна з її сусідок прийшла до поліцейської дільниці й повідомила, що бачила, як Лю приносила додому сумки, у яких, як вона підозрює, лежали матеріали Фалуньгун — будинок обшукали.

Онук Лю Шен’ін, який раніше служив у поліції, попросив її написати заяву про відмову від Фалуньгун. Він попередив, що їй загрожує в’язниця чи навіть тортури, якщо вона цього не зробить. Лю дуже злякалася й підписала заяву проти своєї волі. Того ж дня коло 7 години вечора її відпустили додому.

Чжоу Мінь

14 жовтня 2020 року синові практикувальника Чжоу Мінь зателефонували з місцевого «Офісу 610» (спеціально створеного відомства для переслідування Фалуньгун) та попросили передати 65-річній Чжоу, що вона повинна прийти до них в офіс і підписати заяву про відмову від Фалуньгун. Ця людина також пообіцяла, що вони викреслять ім’я Чжоу з «чорного списку», якщо вона підпише заяву. Син Чжоу Мінь відмовився підкоритися й поклав слухавку.

Сюй Кайжун

70-річна Сюй Кайжун погрожували 26 жовтня 2020 року, коли вона займалася вирощуванням грибів. Спочатку поліцейські сказали, що прийшли дізнатися, чи все в неї гаразд. Потім її попередили, щоби її ліпше не ходити вулицями.

Розуміючи, що мається на увазі її вихід із дому для роз’яснення людям фактів про Фалуньгун, Сюй відповіла: «У мене є ноги, чому я не можу пройтися?» Потім вона сказала, що Головне державне управління КНР у справах преси та видавництва скасувало заборону на книги Фалуньгун у 2011 році, і що немає нічого поганого в тому, що вона поширює інформацію про практику.

Сюй закликала поліцейських не брати участь у переслідуванні Фалуньгун, інакше Їх притягнуть до відповідальності. Коли поліцейські висловили щодо цього сумнів, Сюй попросила їх представитися, щоб у майбутньому вона змогла пред’явити їм законні претензії. Поліцейські відмовилися повідомити свої імена й повторили, що приходили просто перевірити, як у неї справи. Незабаром вони пішли.

Ван Даго

28 жовтня 2020 року коло першої години дня практикувальник Ван Даго зазнав переслідуванню з боку трьох поліцейських і трьох муніципальних працівників.

Поліцейський Чжан Юн сказав, що вони прийшли провідати його й заодно провести збір відомостей. Інший поліцейський Чжоу спробував сфотографувати Чжана, але той відмовився підкорятися й заявив, що поліція порушує його право на відмову від фотографії.

Оскільки поліцейські наполягали на тому, щоб сфотографувати Вана, той і собі став фотографувати поліцейських. Коли Ван почав роз’яснювати їм факти про Фалуньгун, вони пішли геть.

Джерело

*Фалуньгун (також відомий як Фалунь Дафа) — це духовна медитативна практика. Вона вчить керуватися в житті принципами Істина, Доброта, Терпіння. Китайський режим репресує прихильників Фалуньгун із 1999 року, коли їх стало більше, ніж членів компартії.

Бай Яцин працювала охоронцем у виправно-трудовому таборі. 17 листопада 2006 року її заарештували на роботі й відправили на один рік у виправно-трудовий табір Хейцзуйцзи. Через те, що вона непохитна у своїй вірі, її катували — кінцівки жертви максимально розтягували й прив’язували до чотирьох кутів ліжка. У такому розп’ятому положенні, страждаючи від пекучого болю, її тримали десять днів.

За відмову зректися своєї віри їй продовжили термін ув’язнення. На той час, коли Бай Яцин звільнили, вона ще страждала від болю в ногах через перенесені тортури.

Її 36-річну дочку Хань Бін заарештували 13 липня 2017 року й пізніше засудили до 3,5 років ув’язнення в жіночій в’язниці міста Чанчунь. На Бай Яцин дуже тиснули. ЇЇ зусилля з порятунку дочки не увінчалися успіхом, а влада понад рік не давала дозволу на відвідування Хань Бін у тюрмі.

4 квітня 2020 року Бай Яцин знову заарештували за поширення інформації про Фалуньгун, а її будинок обшукали. Поліція не увязнила жінку через те, що вона мала проблеми зі здоров’ям, але зобов’язала її заплатити заставу розміром 1000 юанів. Після звільнення влада й далі за нею наглядала.

Після того як Бай повернулася додому, її стан швидко погіршувався. Її ноги, пошкоджені тортурами на «ліжку мерця» у виправно-трудовому таборі, почорніли й загноїлися.

На початку липня 2020 року Бай викликали в прокуратуру для подачі показань. Стан її ніг і далі погіршувався, і після повернення додому вона вже не могла ходити. Оскільки вона жила одна й не могла встати з ліжка, то три дні нічого не їла.

Пізніше до неї почала приходити подруга, яка готувала для неї їжу. Завдяки турботі подруги Бай змогла встати з ліжка й повільно пересуватися.

13 липня 2020 року Бай Яцин знову заарештували. Місцевий центр ув’язнення відмовився її прийняти через важкий стан здоров’я. Цей арешт став останнім ударом, який Бай не змогла перенести, і, за словами сусідки, приблизно через тиждень, у 20-х числах липня вона померла. Їй було 60 років.

Джерело

За останні двадцять років жіноча в’язниця Хейлунцзян, розташована в столиці провінції, місті Харбіні, залишається однією з таких установ, у якій ув’язнено найбільше практикувальників. Нині підтверджено понад тисячу випадків ув’язнення. Зараз у в’язниці перебувають коло 200 практикувальників.

Для того, щоб змусити практикувальників Фалуньгун відмовитися від своєї віри, у тюрмі є спеціально призначені для цього відділення №8 і №9 та лікарняна палата. Новоприбулих поміщають у відділення №9, де катують, намагаючись перевиховати (змушують зректися духовної віри на користь атеїзму та комуністичних ідеалів), а потім переводять у відділення №8, де посилюють тортури та ідеологічну обробку. Практикувальників, які отримали внаслідок тортур серйозні тілесні ушкодження, відправляють у лікарняну палату.

Охоронці особисто не знущаються з практикувальників. Вони наказують кримінальницям, засудженим за наркотики, виконувати цю роботу і призначають їх старшими по камерах. Вони безпосередньо підпорядковуються охоронцям.

Нижче наводиться кілька методів тортур, які тюремна влада застосовує до стійких практикувальників, змушуючи їх підкоритися й відмовитися від своєї віри.

«Промивання мізків»

У в’язниці практикувальників відразу відправляють у відділення №9, де працює команда «перевиховання». Там вони стикаються з колабораціоністами, співробітниками, професійно навченими методам ідеологічної обробки. З кожною практикувальницею ці співробітники працюють індивідуально, з огляду на її життєву ситуацію й положення в сім’ї. Вони, використовуючи у своїх інтересах страх практикувальників втратити сім’ю, свободу, здоров’я, намагаються змусити їх відмовитися від віри у Фалуньгун. Стійким практикувальникам ці співробітники почергово вселяють страх і тривогу.

Вони постійно показують відео з наклепом на Фалуньгун і змушують практикувальників дивитися його більш ніж по 10 годин на день. Від постійного відтворення наклепу болить голова навіть у самих співробітників в’язниці.

Фізичні тортури

Сидіти нерухомо на маленькому табуреті

Майже кожну стійку практикувальницю змушують сидіти на маленькому табуреті (15 сантиметрів заввишки і 20 сантиметрів завширшки), поверхня сидіння в якого як правило нерівна. Практикувальниця мусить сидіти прямо, руки тримати на стулених колінах. Оскільки стілець дуже маленький практикувальниці доводиться нахилятися вперед, через це вага тіла давить на куприк. Через нерівності сидіння через 10 хвилин куприк починає боліти. Практикувальницю змушують нерухомо сидіти на такому стільчику від 15 до 18 годин щодня кілька місяців.

Лі Сюеянь так катували 56 днів поспіль. Юй Гуйжун сиділа на такому стільчику понад 100 днів, крім того, весь цей час її рухи були обмежені розміром плитки (60 на 60 сантиметрів) на підлозі.

Коли Лі Мінфан сиділа на табуреті, колабораціоністки постійно її били. Оскільки вона відмовилася відректися від своєї віри, усіх ув’язнених у її камері змушували читати разом із нею пропагандистські матеріали. Після цього сусідки по камері на неї злилися, били її та знущалися з неї.

Жорстоке побиття

Практикувальників, які відмовляються відректися від своєї віри й не хочуть співпрацювати з тюремною владою під час медичних оглядів чи збору зразків крові, ці співробітниці по черзі б’ють. Скарги на практикувальників заохочуються.

Лі Ежуін зв’язали й побоями покалічили. Відтоді вона не могла навіть про себе піклуватися.

Через десять хвилин, після того, як послідовницю Фалуньгун Ян Шуцін привезли в тюрму, не встигла вона назвати свою адресу, як одна з таких співробітниць вдарила її кулаком і потім ногою. Оскільки Ян залишалася незворушною, її так сильно вдарили в обличчя, що в неї з рота вилетів протез. Її змусили сісти на маленький табурет і побили вішалкою. Коли вона стала тремтіти від болю, співробітниця ногою збила її з табурета. Ян навіть не могла встати.

Після того як Ян у центрі ув’язнення впала, вона страждала від сильного головного болю, удар ногою погіршив її стан. Вона не могла працювати у важких умовах в’язниці, тому її часто били.

Лян Шужун уже за 70 років. Кілька співробітниць підняли її та кинули на підлогу. Відтоді Лян не може випрямити спину й не може ходити. Якось співробітниця кинула їй їжу на підлогу і змусила повзти.

Обмеження в користуванні туалетом

Практикувальникам дозволяється користуватися туалетом лише тричі на день. Багатьом із них понад 70 років. Вночі їм часто доводиться стояти в черзі в туалет, і в багатьох відбуваються неприємні випадки. Навіть у молодих практикувальників були такі проблеми. Одного разу Ма Цуйчжі довелося справляти нужду у відро, після чого співробітниці намагалися змусити її випити сечу. Зрештою , вони вилили все на неї.

Ізоляція

У кожній камері є фіранки на дверях, щоб практикувальники не бачили один одного. Вони ізольовані, і їм доводиться по черзі користуватися туалетом, розкладати їжу й мити посуд. Уночі їм часто по пів години доводиться чекати дозволу на користування туалетом. Охоронці лають і навіть карають тих співробітниць, які випадково дозволили практикувальникам побачитися чи вітати один одного. Про кожний їхній рух повідомляють охоронцям письмово.

Гао Сючжень змусили написати заяву про зречення від віри, але пізніше вона її розірвала. Як покарання їй зробили ін’єкцію невідомого препарату й помістили в окрему камеру.

Стояти впродовж тривалого часу

Коли співробітниця наказує практикувальниці стояти впродовж тривалого часу, іноді всі ув’язнені в камері повинні стати поруч із нею — це розпалює ненависть і підбурює до жорстокого поводження.

Обман

Практикувальникам кажуть, що вони ніколи не повернуться додому, якщо не відмовляться від Фалуньгун, навіть якщо в них закінчиться термін ув’язнення. Їх попереджають, що після в’язниці їх відправлять у центр «промивання мізків» чи центр ув’язнення.

Розмовляючи між собою, співробітниці намагаються, щоб практикувальниці чули те, що вони говорять: «Цю послідовницю Фалуньгун відправили в центр ув’язнення після тюремного терміну, а тепер вона знову опинилася у в’язниці за відмову від «перевиховання»; єдиний вихід — «промивання мізків».

Команда перевиховання погрожує й тероризує

Охоронці кажуть, що у відділенні №9, яке також відоме як команда перевиховання, до стійких практикувальників застосовують метод «промивання мізків». Ге Сюехун, колишній начальник відділення №8, сказав, що співробітниці виконують різні ролі, щоб обдурити практикувальницю. Деякі з них жорстоко її б’ють, ображають, чи засипають погрозами смерті; а іншим необхідно бути «м’якими», вони повинні «співчувати» й «підтримувати» практикувальницю.

«М’які» впливають на практикувальницю брехнею й погрозами, кажучи щось на кшталт: «Ось ця погодилася «перевиховатися», і її термін ув’язнення скоротили», «Ця відмовилася і її побили, а її дитину вигнали зі школи й вона не могла виїхати з країни, або «а цю знову відправили до в’язниці за те, що відмовилася залишити практику». Практикувальники, що перебувають під величезним психологічним та фізичним тиском, схильні вірити «м’яким» співробітницям і цінувати їхню «добру» підтримку, а деякі, турбуючись про свої сім’ї, вирішують відмовитися від своєї віри.

Коли практикувальники вперше потрапляють до команди «промивання мізків», їх змушують сидіти на маленькому табуреті весь день. Деякі не змогли цього витерпіти й підписали заяву про відмову від Фалуньгун. Потім їх переводили в інші групи.

Однак стійкі практикувальники стикаються із жорстокішим переслідуванням. 56-річну Гао Шуїн з округу Тахей провінції Хейлунцзян перевели в команду перевиховання в травні 2018 року. Вона п’ять місяців сиділа на маленькому табуреті з 5:30 до 22:00. За кожний порух співробітниці навалювалися на неї й били. Наприкінці 2019 року вона відмовилася писати заяву зі зреченням від практики. Її змусили сидіти на маленькому табуреті 8 днів.

Жорстоке поводження з практикувальниками, які жалкують про відмову від практики

Деякі практикувальники пізніше жалкували, що внаслідок тортур підписали заяву про відмову від практики, вони заявляли про недійсність таких заяв і зрештою зіткнулися із жорстокішим переслідуванням. У команді №16 відділення №8 займаються такими практикувальниками — часто на них кричить.

Одного разу Ге Синь, старша по камері, розповідала всім, як вона знущалася з практикувальниці: «Я збила її з ніг і встала їй на голову, потім змусила її проковтнути якийсь препарат. Наступного дня вона сказала, що сама прийматиме ліки, та я не погодилася. Я повалила її на підлогу і знову наступила на голову, коли вона приймала препарат. Третього дня вона не хотіла мучитися й погодилася підписати заяву про відмову від практики, але я сказала, що цього вже недостатньо. Мені хотілося її помучити».

Сюе Лі часто таким способом принижували. Взимку старша співкамерниця часто водила її в туалет і обливала холодною водою з відра. Охоронці заохочують старших камер і співробітниць катувати практикувальників, щоб «перевиховання» було ефективнішим.

Інтенсивна примусова праця

У в’язниці немає майстерні, тому ув’язнених змушують виконувати важку роботу у своїх камерах. Робота часто включає складання кришок для пляшок із вином чи приправами, а також складання паперових пакетів. Часто ув’язненим доводиться працювати до 20 чи 23 годин якщо вони не встигали виконати норму.

У камерах часто заздалегідь дізнаються про прибуття інспекторів. Начальники змушують ув’язнених ховати роботу та удавати, що вони «навчаються». Потім інспектори йдуть у кімнату для нарад, де ув’язнені влаштовують для них концерт.

68-річна Цао Шуюнь — з повіту Іань провінції Хейлунцзян. Одного разу у 2019 році вона закінчила працювати після 23:00, і щоб виконати норму, їй потрібно було встати о 3 годині ночі. Однак вона настільки втомилася, що не змогла встати. Начальник відділення та одна з ув’язнених кинули її на підлогу й жорстоко побили.

За те що Тань Жуй не могла працювати так швидко, як того вимагала влада, тож співробітниці в’язниці постійно щипали її та били.

Джерело