У жіночій в’язниці Хейлунцзян не припиняють катувати практикувальників Фалуньгун

У першій половині 2020 року за відмову відректися від своєї віри засуджено до тюремного ув’язнення ще 132 практикувальників Фалуньгун. Фалуньгун — це оздоровча медитативна практика, яка ґрунтується на підвищенні моральності. З 1999 року послідовників цієї практики переслідує комуністичний режим Китаю.

За останні двадцять років жіноча в’язниця Хейлунцзян, розташована в столиці провінції, місті Харбіні, залишається однією з таких установ, у якій ув’язнено найбільше практикувальників. Нині підтверджено понад тисячу випадків ув’язнення. Зараз у в’язниці перебувають коло 200 практикувальників.

Для того, щоб змусити практикувальників Фалуньгун відмовитися від своєї віри, у тюрмі є спеціально призначені для цього відділення №8 і №9 та лікарняна палата. Новоприбулих поміщають у відділення №9, де катують, намагаючись перевиховати (змушують зректися духовної віри на користь атеїзму та комуністичних ідеалів), а потім переводять у відділення №8, де посилюють тортури та ідеологічну обробку. Практикувальників, які отримали внаслідок тортур серйозні тілесні ушкодження, відправляють у лікарняну палату.

Охоронці особисто не знущаються з практикувальників. Вони наказують кримінальницям, засудженим за наркотики, виконувати цю роботу і призначають їх старшими по камерах. Вони безпосередньо підпорядковуються охоронцям.

Нижче наводиться кілька методів тортур, які тюремна влада застосовує до стійких практикувальників, змушуючи їх підкоритися й відмовитися від своєї віри.

«Промивання мізків»

У в’язниці практикувальників відразу відправляють у відділення №9, де працює команда «перевиховання». Там вони стикаються з колабораціоністами, співробітниками, професійно навченими методам ідеологічної обробки. З кожною практикувальницею ці співробітники працюють індивідуально, з огляду на її життєву ситуацію й положення в сім’ї. Вони, використовуючи у своїх інтересах страх практикувальників втратити сім’ю, свободу, здоров’я, намагаються змусити їх відмовитися від віри у Фалуньгун. Стійким практикувальникам ці співробітники почергово вселяють страх і тривогу.

Вони постійно показують відео з наклепом на Фалуньгун і змушують практикувальників дивитися його більш ніж по 10 годин на день. Від постійного відтворення наклепу болить голова навіть у самих співробітників в’язниці.

Фізичні тортури

Сидіти нерухомо на маленькому табуреті

Майже кожну стійку практикувальницю змушують сидіти на маленькому табуреті (15 сантиметрів заввишки і 20 сантиметрів завширшки), поверхня сидіння в якого як правило нерівна. Практикувальниця мусить сидіти прямо, руки тримати на стулених колінах. Оскільки стілець дуже маленький практикувальниці доводиться нахилятися вперед, через це вага тіла давить на куприк. Через нерівності сидіння через 10 хвилин куприк починає боліти. Практикувальницю змушують нерухомо сидіти на такому стільчику від 15 до 18 годин щодня кілька місяців.

Лі Сюеянь так катували 56 днів поспіль. Юй Гуйжун сиділа на такому стільчику понад 100 днів, крім того, весь цей час її рухи були обмежені розміром плитки (60 на 60 сантиметрів) на підлозі.

Коли Лі Мінфан сиділа на табуреті, колабораціоністки постійно її били. Оскільки вона відмовилася відректися від своєї віри, усіх ув’язнених у її камері змушували читати разом із нею пропагандистські матеріали. Після цього сусідки по камері на неї злилися, били її та знущалися з неї.

Жорстоке побиття

Практикувальників, які відмовляються відректися від своєї віри й не хочуть співпрацювати з тюремною владою під час медичних оглядів чи збору зразків крові, ці співробітниці по черзі б’ють. Скарги на практикувальників заохочуються.

Лі Ежуін зв’язали й побоями покалічили. Відтоді вона не могла навіть про себе піклуватися.

Через десять хвилин, після того, як послідовницю Фалуньгун Ян Шуцін привезли в тюрму, не встигла вона назвати свою адресу, як одна з таких співробітниць вдарила її кулаком і потім ногою. Оскільки Ян залишалася незворушною, її так сильно вдарили в обличчя, що в неї з рота вилетів протез. Її змусили сісти на маленький табурет і побили вішалкою. Коли вона стала тремтіти від болю, співробітниця ногою збила її з табурета. Ян навіть не могла встати.

Після того як Ян у центрі ув’язнення впала, вона страждала від сильного головного болю, удар ногою погіршив її стан. Вона не могла працювати у важких умовах в’язниці, тому її часто били.

Лян Шужун уже за 70 років. Кілька співробітниць підняли її та кинули на підлогу. Відтоді Лян не може випрямити спину й не може ходити. Якось співробітниця кинула їй їжу на підлогу і змусила повзти.

Обмеження в користуванні туалетом

Практикувальникам дозволяється користуватися туалетом лише тричі на день. Багатьом із них понад 70 років. Вночі їм часто доводиться стояти в черзі в туалет, і в багатьох відбуваються неприємні випадки. Навіть у молодих практикувальників були такі проблеми. Одного разу Ма Цуйчжі довелося справляти нужду у відро, після чого співробітниці намагалися змусити її випити сечу. Зрештою , вони вилили все на неї.

Ізоляція

У кожній камері є фіранки на дверях, щоб практикувальники не бачили один одного. Вони ізольовані, і їм доводиться по черзі користуватися туалетом, розкладати їжу й мити посуд. Уночі їм часто по пів години доводиться чекати дозволу на користування туалетом. Охоронці лають і навіть карають тих співробітниць, які випадково дозволили практикувальникам побачитися чи вітати один одного. Про кожний їхній рух повідомляють охоронцям письмово.

Гао Сючжень змусили написати заяву про зречення від віри, але пізніше вона її розірвала. Як покарання їй зробили ін’єкцію невідомого препарату й помістили в окрему камеру.

Стояти впродовж тривалого часу

Коли співробітниця наказує практикувальниці стояти впродовж тривалого часу, іноді всі ув’язнені в камері повинні стати поруч із нею — це розпалює ненависть і підбурює до жорстокого поводження.

Обман

Практикувальникам кажуть, що вони ніколи не повернуться додому, якщо не відмовляться від Фалуньгун, навіть якщо в них закінчиться термін ув’язнення. Їх попереджають, що після в’язниці їх відправлять у центр «промивання мізків» чи центр ув’язнення.

Розмовляючи між собою, співробітниці намагаються, щоб практикувальниці чули те, що вони говорять: «Цю послідовницю Фалуньгун відправили в центр ув’язнення після тюремного терміну, а тепер вона знову опинилася у в’язниці за відмову від «перевиховання»; єдиний вихід — «промивання мізків».

Команда перевиховання погрожує й тероризує

Охоронці кажуть, що у відділенні №9, яке також відоме як команда перевиховання, до стійких практикувальників застосовують метод «промивання мізків». Ге Сюехун, колишній начальник відділення №8, сказав, що співробітниці виконують різні ролі, щоб обдурити практикувальницю. Деякі з них жорстоко її б’ють, ображають, чи засипають погрозами смерті; а іншим необхідно бути «м’якими», вони повинні «співчувати» й «підтримувати» практикувальницю.

«М’які» впливають на практикувальницю брехнею й погрозами, кажучи щось на кшталт: «Ось ця погодилася «перевиховатися», і її термін ув’язнення скоротили», «Ця відмовилася і її побили, а її дитину вигнали зі школи й вона не могла виїхати з країни, або «а цю знову відправили до в’язниці за те, що відмовилася залишити практику». Практикувальники, що перебувають під величезним психологічним та фізичним тиском, схильні вірити «м’яким» співробітницям і цінувати їхню «добру» підтримку, а деякі, турбуючись про свої сім’ї, вирішують відмовитися від своєї віри.

Коли практикувальники вперше потрапляють до команди «промивання мізків», їх змушують сидіти на маленькому табуреті весь день. Деякі не змогли цього витерпіти й підписали заяву про відмову від Фалуньгун. Потім їх переводили в інші групи.

Однак стійкі практикувальники стикаються із жорстокішим переслідуванням. 56-річну Гао Шуїн з округу Тахей провінції Хейлунцзян перевели в команду перевиховання в травні 2018 року. Вона п’ять місяців сиділа на маленькому табуреті з 5:30 до 22:00. За кожний порух співробітниці навалювалися на неї й били. Наприкінці 2019 року вона відмовилася писати заяву зі зреченням від практики. Її змусили сидіти на маленькому табуреті 8 днів.

Жорстоке поводження з практикувальниками, які жалкують про відмову від практики

Деякі практикувальники пізніше жалкували, що внаслідок тортур підписали заяву про відмову від практики, вони заявляли про недійсність таких заяв і зрештою зіткнулися із жорстокішим переслідуванням. У команді №16 відділення №8 займаються такими практикувальниками — часто на них кричить.

Одного разу Ге Синь, старша по камері, розповідала всім, як вона знущалася з практикувальниці: «Я збила її з ніг і встала їй на голову, потім змусила її проковтнути якийсь препарат. Наступного дня вона сказала, що сама прийматиме ліки, та я не погодилася. Я повалила її на підлогу і знову наступила на голову, коли вона приймала препарат. Третього дня вона не хотіла мучитися й погодилася підписати заяву про відмову від практики, але я сказала, що цього вже недостатньо. Мені хотілося її помучити».

Сюе Лі часто таким способом принижували. Взимку старша співкамерниця часто водила її в туалет і обливала холодною водою з відра. Охоронці заохочують старших камер і співробітниць катувати практикувальників, щоб «перевиховання» було ефективнішим.

Інтенсивна примусова праця

У в’язниці немає майстерні, тому ув’язнених змушують виконувати важку роботу у своїх камерах. Робота часто включає складання кришок для пляшок із вином чи приправами, а також складання паперових пакетів. Часто ув’язненим доводиться працювати до 20 чи 23 годин якщо вони не встигали виконати норму.

У камерах часто заздалегідь дізнаються про прибуття інспекторів. Начальники змушують ув’язнених ховати роботу та удавати, що вони «навчаються». Потім інспектори йдуть у кімнату для нарад, де ув’язнені влаштовують для них концерт.

68-річна Цао Шуюнь — з повіту Іань провінції Хейлунцзян. Одного разу у 2019 році вона закінчила працювати після 23:00, і щоб виконати норму, їй потрібно було встати о 3 годині ночі. Однак вона настільки втомилася, що не змогла встати. Начальник відділення та одна з ув’язнених кинули її на підлогу й жорстоко побили.

За те що Тань Жуй не могла працювати так швидко, як того вимагала влада, тож співробітниці в’язниці постійно щипали її та били.

Джерело