20 років від дня інсценування «самоспалення» на площі Тяньаньмень

Перед тим як Гітлер розпочав геноцид щодо євреїв у Європі, він мав переконати німецький народ у своїй правоті. Для цього він заснував Міністерство пропаганди. Воно постійно проголошувало антисемітські лозунги, змушуючи людей думати, що злочини Голокосту виправдані й допоможуть розв’язати так звану «єврейську проблему».

Авторитарні режими в інших країнах перейняли цей досвід. До початку 2001 року компартія Китаю (КПК) уже кілька місяців переслідувала практикувальників мирної духовної практики Фалуньгун*.

*Фалуньгун (також відомий як Фалунь Дафа) — це духовна медитативна практика, яка ґрунтується на традиціях буддизму й даосизму. Вчить керуватися в житті принципами Істина, Доброта, Терпіння, і включає 5 комплексів вправ. Китайський режим репресує прихильників Фалуньгун із 1999 року, коли їх стало більше, ніж членів компартії.

Та чимало громадян країни цього не підтримували. Як писав журнал Time, багато китайців відчували, що переслідування зайшло надто далеко, і що Фалуньгун не ніс реальної загрози.

Здебільшого такою була громадська думка до 23 січня 2001 року. Того дня націю сколихнули кадри самовпалення п’яти людей на головній площі країни. КПК стверджує, що це були прихильники Фалуньгун.

Державні ЗМІ КНР випустили 20-хвилинний документальний фільм про подію відразу після того, як це сталося. У житлових кварталах навіть роздавали листівки, у яких людей закликали подивитися цю передачу.

Ще рік після інциденту цю програму постійно транслювали на китайських телеканалах. Майже кожне новинне агентство повідомило про самоспалення.

Після цього інциденту ставлення до Фалуньгун у суспільстві різко змінилося.

Леві Броуді, виконавчий директор Інформаційного центру Фалуньгун, зазначає: «Це використовували для кампанії пропаганди, щоби показати китайцям, наскільки «поганим» був Фалуньгун. «Подивіться, люди себе спалюють. Чи не жахливо?» Це настільки приголомшувало, а повідомлення так перекручували, що це справді змінило ставлення всередині Китаю».

Та незабаром люди почали сумніватися. Вони думали: навіщо практикувальникам Фалуньгун себе вбивати, якщо в книгах Фалуньгун чітко пишеться, що вбивство й самогубство — це великий гріх? І чому, коли журналіст Washington Post приїхав додому до однієї із жертв, то її сусіди сказали, що ніколи не бачили, щоб ця жінка практикувала Фалуньгун?

У програмі державного телеканалу зазначається, що одній 12-річній жертві після інциденту зробили трахеотомію, тобто вставили в трахею трубку, щоб вона могла дихати.

Та через кілька днів у дівчинки взяли інтерв’ю, і вона говорила досить голосно й виразно. Попри опіки й небезпеку інфікування, у дівчинки брали інтерв’ю, коли вона лежала в простій палаті, а не в барокамері. До того ж і журналістка, і медсестра були без захисного одягу.

Інші нестикування також викликали багато запитань. ЗМІ заявили, що відео так званого самоспалення отримали з камер спостереження. Водночас кадри зблизька зняли репортери Associated Press, AFP та CNN. Однак пізніше новинні агентства Associated Press і AFP сказали, що в той час їхніх журналістів на площі Тяньаньмень не було.

Команда CNN там була. Однак їхнього оператора заарештували одразу після початку інциденту. Продюсер CNN, яка того дня була на площі, сказала, що вони були занадто далеко, щоб зняти відео зблизька.

14 серпня 2001 року на засіданні ООН заяву зробила неурядова організація International Educational Development. Вона повідомила: «Китайський режим використовує інцидент з так званим «самоспаленням» на площі Тяньаньмень 23 січня 2001 року як привід для очорнення Фалуньгун». Представники цієї організації також зазначили, що дістали копію запису події. На їхню думку, ця подія була інсценуванням, яке організувала влада.

Інші організації, зокрема «Репортери без кордонів» і «Міжнародна Амністія», також знайшли розбіжності в урядових повідомленнях і фільмі.

Але збиток уже було завдано. Для багатьох китайців репресії щодо Фалуньгун тепер здавалися цілком обґрунтованими.

Після кампанії пропаганди кількість незаконно відправлених у тюрми практикувальників Фалуньгун різко зросла. Як повідомляли правозахисні організації, ці люди стали найбільшою групою в’язнів совісті у світі. Також на адресу китайської влади звучать звинувачення в тому, що вона організувала масове насильницьке вирізання органів у практикувальників Фалуньгун у місцях позбавлення волі. За даними журналіста-розслідувача Ітана Гутмана, кількість жертв обчислюється десятками тисяч осіб.