У буддійських писаннях мовиться, що в Чистій Землі Вищого Блаженства Будди Амітаби є лотосовий ставок із семи коштовностей, наповнений водою з вісьмома чеснотами. У тій воді розквітають незрівнянно прекрасні, духмяні й бездоганно чисті лотоси – кожен завбільшки з колесо воза. Кажуть, що той, хто відчує їхній аромат, позбувається тривог, а його розум прояснюється.

Звісно, цей небесний лотос належить до духовної сфери й недосяжний для звичайної людини. Проте й той лотос, який ми бачимо в повсякденному житті (часто його називають водяною лілією), має виняткові властивості. Якщо придивитися, його листя майже завжди виглядає бездоганно чистим: на ньому рідко затримується пил чи комахи, ніби воно наділене природною здатністю до самоочищення.

У чому ж секрет?

У 1997 році німецький учений, професор Бартлотт, знайшов відповідь. Досліджуючи листя різних рослин, зокрема й лотоса, він навмисно забруднював його, а потім промивав «штучним дощем», нахиляючи листки так, щоб вода стікала природно.

Результати виявилися вражаючими: після експерименту на листках лотоса залишалося менш як 5% пилу, тоді як на листках інших рослин – близько 40%. Це свідчить про надзвичайну здатність лотоса до самоочищення.

Подальші дослідження показали, що поверхня його листя вкрита мікроскопічними виступами та шаром воскових кристалів. Саме ця структура забезпечує так званий «ефект лотоса».

Коли рідина торкається твердої поверхні, утворюється кут змочування. Якщо він наближається до 180°, рідина майже не прилипає. Завдяки мікроструктурі листка кут змочування між водою та поверхнею сягає приблизно 160°, тому вода не розтікається, а збирається в майже кулясті краплі, що легко скочуються вниз.

Рухаючись, ці краплі захоплюють пил, дрібні домішки й навіть невеличких комах. Легкий вітер гойдає листя і разом із водою все зайве повертається у ставок. Так листок знову стає чистим.

Сьогодні науковці, які працюють у галузі нанотехнологій, надихаються цим явищем, створюючи матеріали з властивістю самоочищення. Уже з’явилося скло, що очищується саме. Можливо, з часом наш світ стане таким само світлим і прозорим, як Чиста Земля в буддійських уявленнях.

Та дивовижність лотоса не обмежується лише цим.

Більшість рослин спершу квітне, а вже потім утворює плоди. Лотос же поєднує ці процеси: водночас із цвітінням у нього формується насіннєва коробочка. Давні тексти називали це «одночасним цвітінням і плодоношенням». У буддизмі це символ єдності минулого, теперішнього й майбутнього.

Життєвий цикл насінини лотоса спонукає до глибших роздумів.

Коли насіння тільки формується, його серцевина наповнена прозорою, солодкуватою рідиною. Згодом з’являються ніжні зелені паростки. Вони міцнішають, темніють, а їхній смак поступово стає гірким. У зрілому насінні серцевина настільки гірка, що її важко ковтнути.

Тому перед уживанням її зазвичай видаляють, залишаючи солодку частину.

Чи не нагадує це людське життя? Немовля приходить у світ із чистим серцем, без хитрощів і корисливості. Та з роками, стикаючись із випробуваннями й спокусами, людина може втратити внутрішню чистоту, і в її серці з’являється гіркота.

Буддійська філософія вчить, що звільнення від страждання можливе через очищення свідомості. Поступово позбуваючись негативних думок і прив’язаностей, людина звільняється від кармічного тягаря й наближається до просвітлення.

Як насіння лотоса очищують від гіркої серцевини, так і людині необхідно очищати своє серце. Лише постійна внутрішня праця веде до справжнього духовного результату.

Саме тому лотос упродовж віків вшановують як священну квітку небесної сфери. У цьому природному явищі, ймовірно, закладено глибоке розуміння життя, самовдосконалення й мудрості, до якого прагнули давні люди.

Рекомендовані статті: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Це справді важливе запитання, адже воно спонукає замислитися над тим, як поєднуються давня мудрість і сучасне суспільство.

Давня мудрість і сучасна наука

Яскравим прикладом є двійкова система числення, де числа, літери й інша інформація відображаються послідовностями нулів і одиниць. Уся сучасна комп’ютерна техніка ґрунтується саме на цьому принципі. Розробляючи двійкову систему у XVII столітті, німецький математик і філософ Ґотфрід Лейбніц наголошував, що вона віддзеркалює простоту та єдність божественного начала.

У своїх працях Лейбніц визнавав значення «І Цзін» – давньокитайського трактату, авторство якого приписують мудрецю Фу Сі. Учений вважав, що китайці задовго до нього вже осягнули секрети двійкової системи. Він писав: «Пояснення двійкової арифметики лише за допомогою символів 1 і 0, із кількома зауваженнями про її користь, проливає світло на фігуру Фу Сі у давньому Китаї».

Особливу увагу Лейбніц приділяв гексаграмам у «І Цзін». Кожна гексаграма складається з шести горизонтальних ліній – суцільних (ян) і перерваних (інь). Вони символізують взаємодію інь та ян, допомагаючи глибше зрозуміти природу людини й навколишнього світу.

У традиційній китайській культурі також існує уявлення про тісний зв’язок між людським тілом, суспільством і Всесвітом. Хоч це може здаватися неймовірним з огляду на космічні відстані, схожу загадку ставить перед нами й сучасна наука, зокрема феномен квантової заплутаності.

У класичній механіці на об’єкти впливає лише їхнє безпосереднє оточення – це принцип локальності. Проте в квантовій механіці пара заплутаних частинок (одна зі спіном за годинниковою стрілкою, інша – проти) поводиться так, наче обмінюється сигналами швидше за світло. Альберт Ейнштейн назвав це явище «моторошною дією на відстані».

Більше того, науковці вже змогли візуалізувати хвильову функцію двох заплутаних фотонів за допомогою цифрової голографії. У статті в журналі Nature Photonics 2023 року під назвою «Інтерферометричне зображення амплітуди й фази просторових біфотонних станів» дослідники з Оттавського університету та Римського університету Ла Сапієнца змогли відтворити символ інь та ян у схемі тайцзі.

Гармонія між людиною та довкіллям проявляється в багатьох аспектах. Китайські ієрогліфи, що означають музику й медицину, мають спільну вимову (юе) й подібне написання. Це перегукується з «Трактатом Жовтого імператора про внутрішнє» – відомим давнім медичним текстом, у якому сказано: «Музика лікує серце, а медицина – тіло».

Крім того, п’ять основних тонів традиційної китайської пентатоніки (гун, шан, цзюе, чжи, юй) відповідають п’яти елементам – землі, металу, дереву, вогню та воді. Вони ж пов’язані й з основними внутрішніми органами – селезінкою, легенями, печінкою, серцем і нирками. Давня мелодія «Мантра чистого серця та вселенського милосердя» допомагала врівноважити дихання, заспокоїти розум і зміцнити здоров’я.

Ця мудрість актуальна й сьогодні. Наприклад, у відомому музичному коледжі Берклі діє Інститут музики й здоров’я, який має на меті покращення фізичного та психічного стану людини через музику.

Сучасна ідеологія та традиційні цінності

Під впливом новітніх технологій багато людей схильні довіряти лише тій науці, яку вже знають, і відкидати інші погляди. Через це вони дедалі більше зосереджуються на матеріальному, нехтуючи традиційними духовними орієнтирами.

Одним із прикладів є тривожність, що стала буденністю сучасного життя. Люди часто прагнуть більшого, ніж можуть собі дозволити, і нарікають, коли їхні сподівання не справджуються. Та в традиційній китайській культурі вважається: багатство людини залежить від її чеснот, а соціальний статус відповідає моральним заслугам. Тож слід працювати старанно й спокійно, не женучись за примарними бажаннями.

В «І Цзін» сказано: «Велика відповідальність ґрунтується на великій доброчесності». Тобто чеснота приносить благословення й удачу, подібно до того, як вода тримає на плаву човен. Якщо ж води мало – човен не витримає.

Цзень Ґофань, видатний чиновник часів династії Цін, є прикладом людини, яка поєднала традиційні цінності з особистим розвитком. Він глибоко шанував класичні вчення й постійно працював над удосконаленням власного характеру. Черпаючи натхнення в «І Цзін», він розумів важливість балансу інь і ян: не лише прагнути досягнень (ян), а й плекати смирення та самодисципліну (інь). Після великих перемог він приписував успіх іншим і навіть скорочував чисельність війська, щоб заспокоїти імператора.

У повсякденному житті Цзень наголошував на чесності, повазі, спокої, обережності й наполегливості. Щодня він вів щоденник і аналізував власні вчинки. Особливу увагу приділяв «дисципліні в самотності»: навіть залишаючись наодинці, він зберігав гідність і не потурав слабкостям. Такі риси здобули йому не лише повагу оточення, а й підтримку багатьох талановитих людей. Його приклад показує: коли людина цінує доброчесність і духовне зростання, успіх приходить сам собою.

На жаль, у сучасному суспільстві цей принцип майже не шанують. Особливо в материковому Китаї багато хто прагне миттєвого збагачення й слави, навіть якщо це завдає шкоди іншим. Ще гірше, що індустрія мистецтва та розваг нерідко зосереджується на чуттєвих насолодах і розпусті, що веде до морального занепаду.

У давнину було інакше. За легендою, Фу Сі створив сє – щипковий інструмент, подібний до цитри, щоб «умиротворювати серце та живити душу». Вважалося, що чистота й гармонія інь і ян підносять людину, наближаючи її до божественного.

Продовження буде.

За матеріалами Мінхуей

Рекомендовані статті: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Вимірювання пульсу через нитку

Одного разу дружина імператора Тайцзуна, імператриця Чжансунь, була вагітна вже понад 10 місяців і не могла народити. Вона почувалася жахливо і практично не вставала з ліжка. Придворні лікарі намагалися їй допомогти, але її стан не поліпшувався. Тайцзун був дуже стурбований цим і не знав, що робити. Міністр на ім’я Сюй Маогун порадив імператору запросити Сунь Симяо.

У стародавні часи, коли моральні стандарти у відносинах між двома статями були високими, будь-який фізичний контакт між чоловіком і жінкою був заборонений, якщо вони не перебували у шлюбі. Не було жодних вийнятків навіть для лікарів. Під час обстеження жінок придворні лікарі не торкалися до них.

Сунь докладно розпитав про стан здоров’я імператриці у її служниць, потім уважно вивчив діагноз, який їй поставили інші лікарі, а також прописані ними рецепти ліків. Після цього він дістав червону нитку і попросив служницю обернути один кінець нитки навколо правого зап’ястя імператриці. Інший кінець нитки Сунь тримав у руці і таким чином вимірював пульс хворої. При цьому він навіть не бачив її, оскільки їх розділяла ширма.

Усі здібні лікарі в Стародавньому Китаї насправді вдосконалювались за системою Дао, і володіли здібностями, які люди називають надприродними. При цьому вони не демонстрували ці здібності на публіці і не хвалилися ними, а просто застосовували їх при лікуванні людей. Сунь був одним із таких лікарів.За допомогою нитки він досліджував пульс і поставив точний діагноз.

Потім він встромив голку для акупунктури в точку на середньому пальці лівої руки імператриці. Її хвороба швидко минула, і вона народила принца.

Душевний вузол

У перші роки свого правління імператор Тайцзун вів війну із зовнішніми ворогами. Одного разу він був оточений ворожими силами на вершині гори. Він зупинився біля гірської річки і почав з неї пити. Раптом він відчув виснаження і сильне запаморочення.

Драконоподібна прикраса на його головному уборі відбилася у воді, і йому здалося, що він побачив у воді змію. Після цього його не покидала думка про те, що він випадково проковтнув маленьку змію. Коли він благополучно повернувся зі своїм військом до столиці, ці нав’язливі думки про проковтнуту змію не давали йому спокою, його часто нудило, і в підсумку він захворів.

Придворні лікарі прописували йому різні ліки, але нічого не допомагало. В результаті знову запросили Сунь Симяо. Обстеживши імператора, Сунь не виявив у нього жодних фізичних відхилень.

Розпитавши докладно про прояви недуги, а також про те, коли і за яких обставин почалися перші ознаки нездужання, Сунь спочатку прописав Тайцзуну заспокійливі ліки.

Потім він попросив імператора надіти головний убір, який він носив під час військового походу, і наказати принести таз із водою. Після цього він запросив правителя підійти до тазу і зазирнути в нього. Тайцзун подивився і побачив, що відображення від прикраси на його головному уборі схоже на змію. Він раптово все зрозумів, його душевний вузол було розв’язано, і ознаки хвороби відразу ж зникли.

(Продовження слідує)

За матеріалами вебсайту Minghui

Рекомендовані статті: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Сунь часто важко зітхав, коли бачив, що моральні цінності людей падають, і люди борються один з одним за славу і матеріальні вигоди, гублячи себе на цьому шляху. Він вважав, що, якщо плекати в собі чесноту, то можна знайти щастя і довголіття.

Під час правління імператора Сюаньді (559-580 рр. н.е.) Сунь жив на самоті на горі Чжуннань. Під час правління імператора Веньді (581-618 рр. н.е.) Суня хотіли призначити на посаду доктора наук в Імператорській Академії, але він відмовився, пославшись на слабке здоров’я. Своїм знайомим він сказав: «Через п’ятдесят років у наш світ прийде святий. Тоді я і допоможу йому рятувати людей».

Під час правління імператора Тайцзуна (627-649 рр. н.е.) Суня знову закликали до столиці. Імператор був вражений тим, яким молодим виглядав Сунь. Він сказав: «Дивлячись на тебе, я розумію, що треба з повагою ставитися до тих, хто практикує даосизм. Я вірю, що такі даоські святі, як Гуанчен Цзи та інші – це зовсім не вигадані персонажі». Після цього правитель не раз пропонував Суню різні посади, але той відмовлявся.

Протягом четвертого року періоду Сяньцін (659 р. н.е.) імператор Гаоцзун викликав Суня і запропонував йому посаду радника, але той знову відмовився. У 674 році Сунь попросив дозволу повернутися в рідні краї, пославшись на погане здоров’я. Правитель подарував йому хороших коней і запропонував оселитися в маєтку, який раніше належав принцесі Поян.

Усе своє життя Сунь присвятив вивченню медицини і збору лікарських трав. Він побував у багатьох відомих горах, збираючи і вивчаючи народні рецепти лікування різних захворювань.

Нащадкам Сунь залишив дві свої книжки: «Тисяча золотих рецептів» і «Тисяча золотих доповнень до основних рецептів». Сунь дуже високо цінував людське життя, тому називав ці рецепти золотими. Обидві книжки включено до великої енциклопедії стародавньої китайської медицини.

Першу книжку кілька разів видавали в Японії. На горі, де колись жив Сунь, побудували храм і його статую. Щорічно, починаючи з 3 лютого, місцеві жителі відзначають там свято в честь лікаря. Святкові заходи тривають 15 днів.

Туфлі вагою в чотири кілограми

Багато років Сунь вивчав медицину у горах разом з учителем. Він був старанним, а також мав високі моральні якості, тому вчитель передав йому всі свої знання. Коли прийшов час Суню спуститися з гір, учитель сказав йому: «У всього в людському світі є свої причини. Не дозволяй тимчасовим труднощам перешкодити тобі рятувати людей і допомагати суспільству. Я знаю, що ти не зробиш нічого, що завдасть шкоди людям і зганьбить мене, твого вчителя. Ніколи не змінюй свого початкового наміру, і тоді твої досягнення будут великими».

Зі сльозами на очах Сунь попрощався з учителем і покинув гори. Дотримуючись вказівок свого наставника, він щиро намагався лікувати людей. Однак всупереч його очікуванням, куди б він не пішов, часто він не тільки не міг вилікувати хворих, але його пацієнти навіть помирали, щойно він починав їх лікувати. Люди почали докоряти йому, лаяти і навіть його сторонитись. Тому він страждав не тільки від того, що не мав де спати і що їсти, а й через те, що йому доводилося терпіти образи і приниження.

Одного разу він не витримав і вирішив повернутися в гори. Зі сльозами він розповів своєму вчителеві про свої страждання. Наставник подивився на нього і спокійно з добротою сказав: «Я дуже добре розумію твій біль. Але це такий процес. Пізніше все зміниться. Головне – не здаватися. Коли твоє солом’яне взуття важитиме 8,5 цзинів (4 кг), ситуація зміниться на краще».

Сунь знову попрощався з учителем і пішов. Він зіткнувся з такими ж проблемами, як і вперше, але не здавався. Одного разу він ішов через болото, його ноги грузли в багнюці, яка налипала на його солом’яні туфлі, що майже порвалися. Вийшовши на сухе місце, він притулився до великого дерева, щоб підв’язати туфлі. У підсумку його взуття стало важким і безформним, але вибору не було, він взув його і рушив далі.

Через деякий час він побачив, що група людей несе на цвинтар труну, з якої капає кров. Сунь уважно оглянув кров і зрозумів, що людину ще можна врятувати. Він побіг до похоронної процесії і голосно закричав: «Зупиніться! Я можу врятувати цю людину! Вона ще жива!»

Люди не звертали на нього уваги, вважаючи, що він божевільний. Сунь благав їх зупинитися і поставити труну на землю, але ніхто його не слухав. Вважалося, що, якщо зупинятися і ставити труну на півдорозі до кладовища, це може принести нещастя. Сунь йшов поруч і голосно говорив: «У труні лежить жінка, правильно? У неї були важкі пологи, внаслідок яких не тільки дитина не вийшла з утроби, а й мати померла від великої втрати крові. У неї все ще йде кров, значить вона не померла, і її можна врятувати. Швидше поставте труну на землю, інакше буде пізно».

Почувши це, люди були дуже здивовані, адже все було саме так, як розповів цей чоловік. Вони зупинилися, поставили труну на землю і відкрили її. Сунь дістав голку і встромив її у відповідну акупунктурну точку на тілі жінки. Через деякий час вона прокинулася і скрикнула. Усі були здивовані, і якраз у цей момент почувся плач дитини. У підсумку матір і дитину було врятовано.

Звістка про цей чудесний порятунок двох життів одним уколом швидко поширилася по всій окрузі. Сім’я врятованої жінки без кінця дякувала Суню.

Наступного дня Сунь зібрався йти. Люди його не відпускали, підносили йому подарунки і гроші. З усього запропонованого він узяв лише нову пару солом’яних туфель. Потім він захотів зважити своє старе взуття і виявилося, що важить воно рівно 8,5 цзинів, як і говорив його вчитель.

Сунь вирушив далі і продовжив лікувати людей. Дивовижним було те, що тепер усі його пацієнти повністю одужували. Люди стали називати його «божественним лікарем у солом’яних туфлях».

(Продовження слідує)

За матеріалами «Мінхуей»

Рекомендовані статті: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Ось дві історії стародавнього Китаю про людей, які, попри тиск, дотримувалися своєї совісті.

Чесність і порядність

За правління династії Цзінь було двоє підданих, яких звали Ван Дунь і Вень Цзяо. За заслуги перед імператором Юанєм вони отримали нагороди: Вана призначили генералом армії, а Веню дісталося звання нижче.

У їх обов’язки входило опікувати принца Сима Шао, який пізніше став імператором Мін-ді. У історичних записах можна знайти історію про цих двох підданих.

У них розповідається, что Ван Дунь підняв заколот і планував захопити столицю за допомогою свого війська. Щоб позбутись принца Ван влаштував бенкет, на який запросив високопоставлених чиновників. На ньому він намагався обмовити Сима Шао й звинуватити його в синівській нешанобливості, хоча принц славився неабияким розумом і здібностями. Ван розповідав гостям, що про неповагу до батьків він нібито дізнався від Вень Цзяо, який раніше був радником принца.

Згодом на бенкет прибув і сам Вень Цзяо.

Тоді Ван різко запитав його: «Що ви думаєте про принца?»

Вень відповів: «Я, як радник нижчого рангу, не маю права висловлювати свою думку про благородного принца».

Така відповідь не входила до планів Вана.

Він запитав: «Як ви думаєте, які переваги й здібності має принц?»

На це Вень відповів: «Таланти й знання принца великі та глибокі, і такий, як я, не має права давати йому оцінку. Але про одне я не можу замовчати: він поважає своїх батьків, виявляє синівську шанобливість і служить їм відповідно до етикету».

Згодом принц зійшов на трон під ім’ям Мін-ді. За допомогою Веня й інших чиновників новий імператор покінчив із повстанням. Після його смерті Вень обійняв посаду голови регентського уряду, оскільки синові померлого імператора Мін-ді на той момент було лише 4 роки. Вень був дуже скромним й керував країною разом з іншими радниками.

Міністр із почуттям власної гідності

У історичних записах також є історія про Сима Цзюна й Цзі Шао. За часів династії Західна Цзінь на престол зійшов імператор Хуей-ді. Але він ніколи не правив самостійно й перебував під владою регентів. Одним із таких регентів був Сима Цзюн. Але він поводився дуже зарозуміло, жадав влади й захоплювався вином і жінками. З іншого боку Цзі Шао був знаменитим ученим, міністром, і його цінували за чесний характер.

Коли Цзі служив при дворі, він приїхав до Сими порадитись у державних справах. Сима влаштував бенкет і запросив двох своїх друзів Ге Юя й Дун Ая, які також служили при дворі. Ге сказав Сима Цзюню, що Цзі Шао – дуже добрий музикант, і Ге приніс музичний інструмент.

Але Цзі відмовився грати.

Коли Сима запитав чому, Цзі пояснив: «Ви допомагаєте імператору, і всі очікують, що ви покажете хороший приклад. Хоча мій ранг нижче, я служу імператору, і якщо гратиму таку музику, це буде ганьбою для мого звання. Але якщо ви наполягаєте, мені тоді потрібно змінити офіційний одяг на повсякденний і тоді я зможу грати для вас».

Це збентежило Ге й інших, і вони пішли.

Пізніше Цзі Шао помер, захищаючи імператора. Наступні імператори шанували пам’ять Цзі за його таланти й шляхетність.

Суспільству для процвітання дуже важливо дотримуватися моральних цінностей. Але люди під тиском і заради особистих інтересів іноді забувають про них. Це особливо помітно в сучасному Китаї, який за останні кілька десятиліть зазнав впливу комуністичної ідеології.

За матеріалами «Мінхуей»

Рекомендовані статті: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Ця історія сталася за часів династії Північна Сун, коли знаменитий Бао Чжен був прем’єр-міністром. В одному селі жив хлопчик-сирота віком років десяти. Він був інвалідом, зі зламаними ногами, і мав дуже важке життя самотнього жебрака. Перед селом протікала річка без моста. Жителям села доводилося переходити її вбрід, що було дуже незручно, й особливо важко для людей похилого віку. Ситуація погіршала, коли рівень води піднявся і річка стала непрохідною. Рік за роком ніхто нічого не хотів робити, щоб змінити ситуацію. Але одного разу люди побачили, що цей хлопчик-інвалід збирає каміння й складає його на березі річки. Вони запитали його, навіщо він це робить, і хлопчик відповів, що хоче збудувати кам’яний міст, щоб мешканцям села було легше перетнути річку. Люди не сприймали його серйозно. Багато хто сміявся з нього, вважаючи його божевільним. Але минули місяці й роки, і купа каміння перетворилася на невеликий пагорб. Жителі села почали змінювати свою думку й були зворушені наполегливістю дитини. Вони приєдналися до нього й почали збирати каміння.

Мешканці села найняли будівельників на будівництво кам’яного мосту. Хлопчик також робив усе можливе, щоб допомагати й працювати з усіма. Але перш ніж міст був побудований, хлопчикові потрапили в очі осколки каменю, і він осліп. Люди журилися, обурювалися і звинувачували Бога в несправедливості за те, що така бідна дитина з таким добрим серцем пережила таку трагедію. Але хлопчик не скаржився і далі приходив на будівництво мосту, щоб непомітно допомагати як тільки міг. Завдяки наполегливій праці всіх мешканців села міст нарешті було збудовано. Люди радісно святкували й приділяли багато уваги бідному хлопчику, який був інвалідом, а потім ще й осліп під час будівництва мосту. Хоча хлопчик нічого не міг бачити, але на його обличчі була найщасливіша усмішка в його житті.

Загибель дитини

Несподівано полив сильний дощ, ніби маючи намір змити з мосту весь бруд і пилюку. Але після гучного гуркоту грому люди виявили, що хлопчик упав на землю. Усі люди були вражені, виявивши, що хлопчика вдарила блискавка, і він був мертвий. Вони оплакували нещасну дитину, звинувачуючи Небеса в несправедливості.

Сталося так, що в цей час у село в справах приїхав прем’єр-міністр Бао Чжен, якого в народі називали «Справедливий Бао». Усі мешканці села прийшли до нього й поскаржилися на несправедливість до дитини. Вони запитали його: «Чому добрі люди не винагороджуються належним чином? Чи захочуть люди бути хорошими в майбутньому?» Зворушений емоціями мешканців села, прем’єр-міністр швидко написав слова: «Краще робити погано, ніж добре» й поїхав.

Повернувшись до столиці, Бао Чжен склав звіт про поїздку імператору, але не згадав про інцидент. Хоча він був дуже спантеличений тим, що хороший хлопчик отримав погану відплату за свої добрі справи, він почував себе незручно через те, що написав ті слова. Несподівано імператор знову покликав його поговорити з ним наодинці, тому що в імператора щойно народилася дитина. Маленький принц був дуже милим, але весь день не переставав плакати. Імператор хотів, щоб Бао глянув і визначив, чому це відбувається. Хлопчик мав дуже світлу й гарну шкіру, але на його ніжній маленькій ручці Бао помітив написані слова. Придивившись, Бао побачив, що це були ті слова, які він написав, коли був у селі. Бао сильно почервонів і кинувся стирати слова з руки принца. Як не дивно, слова відразу зникли. Імператор був засмучений зникненням слів, бо вважав це родимою плямою, і зажадав пояснень. Бао став на коліна, розповів імператору всю історію напису й попросив вибачення за те, що не розповів йому про інцидент. Імператор вирішив, що справа вельми дивна, і наказав Бао здійснити подорож у світ привидів, щоб з’ясувати, що саме сталося.

Подорож до світу привидів

Бао ліг на ліжко, поклав голову на «подушку Їнь та Ян» і вирушив у світ привидів. Виявилося, що в колишньому житті хлопчик був страшним лиходієм і чинив жахливі злочини. Потрібно було три реінкарнації, щоб відплатити за те, що він зробив. Спочатку боги влаштували так, щоб у його першому житті він був сиротою та інвалідом. У другому житті він мав стати повністю сліпим, але однаково вижити. У третьому житті його мала вразити блискавка. У першому житті хлопчик переродився бідним та інвалідом. Але він змінив свій спосіб життя, вирішив бути хорошою людиною і завжди намагався допомагати людям. Тому боги вирішили дозволити йому очистити карму перших двох життів у його першому житті, тому він осліп. Але дитина не шкодувала себе й не скаржилася. Адже, він, як і раніше, весь час думав тільки про інших. Потім боги дозволили йому також очистити свою карму третього життя у своєму першому житті. Тому його вразила блискавка. Повелитель Пекла запитав Бао: «Хіба це не добре, що можна очистити свою карму трьох життів за одне життя? Тому що він робив тільки добрі справи, завжди хотів допомогти іншим людям і ніколи не турбувався про себе, він накопичив багато чеснот. Саме тому він перевтілився в принца одразу після смерті».

Висновок

Ця народна історія дає нам, вдосконалювальникам, величезне натхнення. Принципи Всесвіту протилежні принципам нашого людського світу. Усі люди хочуть прожити хороше та комфортне життя й отримувати насолоди. Тому вони дбають про дрібні справи, борються за свої вигоди й водночас завдають шкоди іншим. Деякі навіть скоюють жахливі злочини. Для вдосконалювальників, переносити труднощі й біль — це добре, тому що це очищає карму. Щоб здобути доброчесність, потрібно звільнитися від усіх пристрастей. Звичайні люди перебувають в омані й можуть бачити тільки одну точку або одну лінію чи, щонайбільше, площину завдяки екстраполяції. Усе, що вони бачать, — це ілюзії або поверхневі образи. Практикувальники на різних рівнях можуть спостерігати речі під різними кутами й оцінювати їх за багатьма показниками. Вони можуть зрозуміти справжню суть справи.

За матеріалами «Мінхуей»

Рекомендовані статті: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

У «Книзі змін», у розділі про гексаграму Кун йдеться:

«Сім’я, що робить добрі справи, матиме безліч благословень, а та, що чинить злі справи, – страждатиме».

Історичні записи містять численні свідчення про відплату за добро і зло, коли деякі сім’ї, де поколіннями шанували доброчесність, отримують надзвичайні благословення. А люди, які роблять злі вчинки, стикаються з миттєвою розплатою. Ці історичні факти незаперечні навіть для атеїста.

П’ять поколінь благословень

На 26-му році правління імператора Цяньлуна династії Цін (1761 р.) на річці Хуанхе і всіх її притоках почалась руйнівна повінь. З 15 по 19 липня йшли проливні дощі. Вниз за течією утворилося 26 проривів, вода затопила численні повіти в провінціях Хенань, Шаньдун і Аньхой. Багато будинків майже повністю пішли під воду.

Округ Ченьлю, розташований на південному березі Хуанхе, сильно постраждав від цього стихійного лиха, рівень води сягав трьох метрів. Будинок сім’ї Цао повністю пішов під воду.

Через три доби паводкові води почали відступати. Ті, хто вижив, побачили дивовижне видовище: будинок сім’ї Цао залишився неушкодженим, не зруйнувався, незважаючи на повінь. Ще більш дивовижно, що всі члени сім’ї Цао були в безпеці. Деякі з допитливих людей, які вижили, запитували:

«Як ви вижили під водою?»

«Ми відчували себе в оточенні густого туману і не бачили сонячного світла, абсолютно не знаючи, що перебуваємо під водою!», – відповів Цао.

Дізнавшись про цю дивовижну подію, чиновник округу відвідав сім’ю Цао і запитав, чи робили вони якісь добрі вчинки в житті. Вони відповіли:

«Щороку після сплати податків і покриття витрат на проживання ми на на гроші, що залишилися від здачі в оренду наших полів, допомагаємо збіднілим сусідам. Це передається від прапрадідів і триває безперервно понад сто років у нашій родині».

Чиновник одразу повідомив про цей випадок владі і високо оцінив благодійність родини Цао. Приказка «Добро породжує добро» знову підтвердилася. Безперервна благодійність багатьох поколінь сім’ї Цао принесла їй божественний захист під час стихійного лиха, залишивши будинок і всіх його мешканців неушкодженими після тридобової повені.

Руйнування статуй Будди приносить кармічну відплату

Храм Чотириликого Будди в повіті Учан, заснований за часів династії Мін, стояв уже кілька століть до періоду Юнчжен династії Цин. Там височів семиметровий Будда з чотирма обличчями на голові, зроблений із заліза і міді.

У період Юнчжен 36 учених стверджували, що храм перешкоджає «вені дракона» провінції, і через це фен-шуй у регіоні не був хорошим. Відсутність можливості отримати вигоду з «вени дракона» вплинула на удачу, процвітання, здоров’я і загальний стан тих, хто жив і працював у цьому районі.

У зв’язку з майбутніми іспитами на державну службу вони думали, що це поставить під загрозу їхню роботу і негативно позначиться на їхній майбутній кар’єрі. Тому вони запропонували зруйнувати храм і запросили офіційний дозвіл.

Отримавши дозвіл, вони почали знесення. Однак тіло Будди було великим, а голова дуже міцною.

Попри те що цілий день намагалися зруйнувати статую сокирами, вони не залишили на ній жодної відмітини. Після цього вони вирішили розхитати шість статуй Будд, що оточують головну. Коли їх обертали і рухали, голова Чотириликого Будди відвалилася.

Вчені спокусилися чистою міддю і вирішили розділити її між собою. Незабаром після цього всі вони відчули дивну хворобу. На їхніх спинах з’явилися виразки, які поширювалися і гноїлися доти, доки не дійшли до шиї, а коли сягнули голови, всі вони померли.

Кожен, хто підписав або підтримав пропозицію про руйнування храму, страждав від сильних головних болів, і жодному з них не вдалося врятуватися. Пізніше з’ясувалося, що серед них був Сюй, який під вигаданим ім’ям підтримав руйнування.

Він багато разів хотів відмовитися від участі в цій справі, але боявся невдоволення оточуючих, тому продовжував брати участь.

Побачивши загибель колег, він занепокоївся, але думав, що уникне покарання, оскільки не був ініціатором. Однак одного разу він подивився на небо і скрикнув від страху. Він сказав, що бог у золотих обладунках вдарив його по голові великою палицею, після цього Сюй впав замертво.

Усі учасники знесення були вченими, але їм не вистачало розуміння принципів Всесвіту. Вони вірили у фен-шуй і виявили неповагу до будд, а деякі навіть шукали особистої вигоди від руйнування статуй.

Людське життя походить із божественного. Якщо ганьбити богів і будд, буде покарання. Швидка відплата, з якою вони зіткнулися в цьому житті, є очікуваним результатом, згідно з вселенським законом причини і наслідку.

За матеріалами The Epochtimes

Рекомендовані статті: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Рекомендовані статті: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

Етикет був також важливий у сім’ї. Передбачалося, що людина буде дотримуватися хороших манер у повсякденному житті в той час, коли вона стоїть, ходить, їсть або розмовляє з іншими людьми. Хоча деякі пункти із цих правил можуть здаватися сучасним людям надто суворими, але стародавні китайці саме так дисциплінували себе. Таким чином вони підтримували правильну поведінку в суспільстві.

Згідно з «Книгою обрядів», неодруженим чоловікам і жінкам неприпустимо було користуватися спільними предметами (вішаками для одягу, рушником, гребінцем). Також передавати одне одному речі, які могли спричинити фізичний контакт. Дружина не має вітатися з молодшим братом чоловіка; наложниці батька дозволялося прати тільки одяг своїх дітей. Після заручин дівчина мала носити на голові різноколірну стрічку. Стороннім людям не дозволялося довільно входити в її кімнату.

Чоловік і жінка не могли питати імен одне одного без пропозиції свахи. Дві сім’ї не взаємодіяли, поки сім’я дівчини не погоджувалася на запропоновану за наречену ціну. Після заручин призначалися дати весілля, церемонії повідомлення про цю подію предкам і поклоніння богам. На свято запрошувалися сусіди, друзі й родичі.

Крім того, чоловікам і жінкам не дозволялося черпати воду з одного колодязя, користуватися однією ванною кімнатою для приймання водних процедур, або спати на одному ліжку. Чоловічий одяг не можна було позичати жінці, і навпаки.

Настанови Лу Дунбіня

Сучасні люди, можливо, не розуміють, чому в стародавні часи норми моралі такі суворі. Легендарний даос Лу Дунбінь, який жив за часів династії Тан і став безсмертним, наставляв своїх учнів суворо дотримуватися етичних норм і правил.

Доля людини — її статки, посадове становище й багатство — часто залежали від того, наскільки гідно вона жила й уникала неналежних стосунків. Яка б жінка не зустрілася чоловікові, він мав поводитися праведно: звертати увагу на свої думки, слова, вчинки, підтримувати дружні стосунки.

Більш конкретно, він сказав:

Хоча жінка може бути привабливою

У мене не виникне жодної хтивої думки

До старшої я буду ставитися як до старшої сестри,

а до тієї, що трохи молодша, — як до молодшої сестри

Якою б вродливою не була жінка,

одна (моя) неналежна дія зіпсує її репутацію

Це також зашкодить моїй долі й удачі,

одночасно насторожить Божество,

Оскільки відплата часто настає швидко

Я не смію чинити нерозважливо й порушувати це.

Іноді, коли чую, як інші говорять про жінок,

Я серйозно зупиняю їх

Зустрівши на дорозі гарну жінку,

Я не посмію звернути (на неї) увагу, навіть якщо мені відрубають голову.

Навіть зустрівши сестер по вірі

Я не буду говорити з ними про справи

При зустрічі з кузинами

У мене не буде випадкової близькості.

Зустрівши тітку або невістку,

Я не буду сидіти або гуляти з ними.

Зустрівши племінницю або її ровесниць,

Я залишуся серйозним і не буду говорити про дрібниці

Побачивши книги або картини сексуального характеру,

я негайно спалю їх.

У разі зустрічі з непристойними людьми

я не буду з ними спілкуватися

Бог побачить моє благородство, чесність

і благословить славою та досягненнями.

Дві гідні людини в державі Лу

Лю Сяхуей був шанованим чиновником у державі Лу в період «Весни та Осені». Одного разу він вирушив до іншого міста, але виявив, що в’їзд туди закритий. Він простояв за воротами всю ніч. Біля воріт стояла красива молода жінка, яка також не могла увійти в місто. Побачивши, що на жінці дуже мало одягу, і вона тремтить від холоду, Лу подумав, що вона може захворіти або померти, тому накрив її своїм зимовим пальто. Жінка сіла й заснула, а Лю стояв не ворухнувшись, хоча в нього затекли ноги. Люди, дізнавшись про це, похвалили Лю за добропорядність.

В іншій історії до одного самотнього чоловіка з Королівства Лу вночі у двері постукала овдовіла сусідка й попросила прихистити, оскільки її дах протікав під час дощу.

Чоловік відмовив їй, пояснивши: «Існує приказка, що до 60 років чоловік і жінка не можуть залишатися разом. Ми молоді, тому я не можу вас впустити».

«Чому б вам не повчитися в Лю Сяхуей? — запитала жінка. — Він зігрів жінку своїм тілом, і люди не говорили про нього погано».

«Лю посмів так вчинити, а я не можу, — відповів чоловік. — Я буду вчитися в Лю в цьому відношенні».

Почувши це, Конфуцій похвалив того чоловіка, сказавши, що він осягнув суть основних правил і цнотливості. Якщо хтось із недобрими намірами стверджує, що зовні наслідує Лю, він просто вигадує виправдання собі.

Дівчина, що збирає шовковицю

Нижче наводиться відомий вірш про молоду жінку з династії Хань, який дає нам уявлення про норми поведінки в ті часи.

Мошан Сан (Біля тутових дерев край дороги)

Сонце сходить на сході,

освітлюючи будинок моєї сім’ї Цінь

У родині Цінь живе прекрасна дівчина,

яку звуть Ло Фу.

Ло Фу любить збирати листя тутових дерев для шовкопрядів

на південному сході міста

У неї бамбуковий кошик із зеленою шовковою стрічкою

і лавровою гілкою замість ручки.

Волосся зачесане високо в кінський пучок,

у вухах сережки з перлів

На ній шовкова спідниця абрикосово-жовтого кольору,

і фіолетовий шовковий жакет.

Люди проходячи повз по дорозі,

не можуть відвести погляду від неї.

Молоді хлопці, побачивши Ло Фу,

знімали капелюхи й поправляли хустки на голові

Ті, хто обробляв землю, переставали орати,

а хто виполював бур’яни, забували про свої сапи

Після повернення додому, вони засмучувалися,

бо не закінчили свою роботу, через несилу відвести очі від Ло Фу.

Чиновник високого рівня з південної області

на возі, запряженому п’ятьма кіньми

Послав запитати людей

хто ця прекрасна дівчина.

Люди відповіли, що ця мила дівчина

з роду Цінь, а звати її Ло Фу

Чиновник запитав, скільки років Ло Фу,

йому відповіли, що Ло Фу більше 15, але менше 20.

Тоді чиновник запитав Ло Фу:

«Поїдеш зі мною покататися?»

Ло Фу підійшла й відповіла:

«Яке дурне запитання!

У вас, правитель, є дружина,

а в мене, Ло Фу, є чоловік.

Погляньте на схід, на тисячу чоловіків, що скачуть верхи на конях,

на чолі їх — мій чоловік

Як я відрізняю його від інших?

Мій чоловік їде на білому коні, а за ним слідує вороний.

Зелена шовкова стрічка прив’язана до хвоста коня,

на голові — вуздечка, прикрашена золотом

А на поясі в нього — рідкісний меч Лулу

вартістю в тисячу монет.

З 15 років він був чиновником нижчої ланки

До 20 років служив при королівському дворі

У 30 років він служив у палаці

А в 40 став головою міста.

Він дуже гарний

зі світлою шкірою і розкішними вусами

Ходить статечно й елегантно,

у нього завжди гарні манери.

Тисячі людей, що сидять там,

кажуть, що мій чоловік — особливий».

Варто зазначити, коли люди милувалися красою Ло Фу, у них не виникало поганих думок. Винятком був високий чиновник, якому Ло Фу з гідністю відмовила.

У вірші часів династії Чжоу, опублікованому в збірці класичної поезії «Шицзін» («Книга пісень»), також ідеться про гідність і чистоту дівчини:

Хань Гуань

На півдні ростуть кокосові пальми

занадто високі, щоб відпочити в їхній тіні

По річці (у човні) пливе дівчина

занадто гідна, щоб домагатися її (уваги)

Річка Хань дуже широка,

не переплисти її під водою

Річка Янцзи дуже довга

Не подолати її в довжину на маленькому плоту.

У цьому вірші мається на увазі, що, коли дівчина справді має чистоту й гідність, у тих, хто дивиться на неї, не виникає поганих думок. Це тому, що люди знають, що порочні думки приречені, так само як неможливо переплисти річку Хань під водою або перетнути річку Янцзи від початку до кінця на маленькому плоту.

«Це справжній святий!»

Гуань Юй, відомий військовий генерал часів династії Хань, славився хоробрістю, мудрістю і, найголовніше, благонадійністю. У романі «Три царства» описується, як Гуань одного разу потрапив у полон до Цао Цао, але з ним поводилися добре. Хоча Цао Цао періодично влаштовував бенкети, але Гуаня це не зачіпало, і він відмовлявся від піднесених йому коштовних речей, а також красивих дівчат. Він прийняв тільки дорогого коня, сказавши: «Щойно я дізнаюся про місцеперебування Лю Бея (полководець, якому підпорядковувався Гуань), я вирушу туди, незважаючи ні на що».

Перебуваючи в полоні, Гуань також відповідав за охорону двох дружин Лю. Бачачи, що Гуань не спокусився багатством, Цао попросив його ночувати в одній кімнаті з дружинами Лю. Але Гуань провів ніч просто неба, невпинно читаючи. Пізніше Цао подарував Гуаню особняк. Поділивши особняк на дві частини, Гуань попросив дружин Лю залишатися всередині, де їх охороняли літні солдати. Сам же він залишався зовні.

Бог також благословив Гуаня за відданість. Коли Гуань залишив житло Цао, губернатор Сін’яна Ван Чжи наказав своєму підлеглому Ху Баню вбити Гуаня. Бажаючи дізнатися, який вигляд має Гуань, Ху підглянув за ним. Побачивши елегантного Гуаня за читанням, Ху мимоволі вигукнув: «Це справжній святий!». Почувши вигук, Гуань заговорив із Ху, і з’ясувалося, що батько Ху був другом Гуаня. Таким чином, Ху допоміг Гуаню возз’єднатися з Лю.

За матеріалами «Мінхуей»

Рекомендовані статті на схожу тематику: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна

У стародавньому китайському суспільстві ми бачимо взаємодію трьох основних філософських шкіл – конфуціанства, буддизму і даосизму. Традиційна культура створила норми мислення і поведінки людей, поширюючись у різні сфери суспільства. Вона підтримувала високі моральні стандарти і досягала чудових результатів, особливо в епоху розквіту, наприклад, в епоху династії Тан.

Чесність – життєве кредо

У стародавньому Китаї чесність була життєвим кредо для багатьох людей у їхньому прагненні до духовної досконалості та зміцнення свого суспільного статусу. Безліч шляхетних людей були готові поплатитися своїм життям заради утвердження принципу чесності, про що передається в ідіомах: «кожна його обіцянка дорівнює тисячі золотих», «якщо гідна людина сказала слово, то його не повернеш і на упряжці з чотирьох коней», або «одне слово коштує дев’яти священних триніжників».

Ці ідіоми відображають довговічну цінність чесності та репутації. В очах стародавніх китайців чесність була безцінною. Взаємна довіра була основою стосунків, і чесна людина, особливо шляхетна і винятково чесна, завжди тримала свої обіцянки. Той, хто не дотримувався свого слова, вважався нікчемною людиною.

Гуань Юй і Люй Бу

Майстер бойових мистецтв Гуань Юй упродовж тисячоліть користувався повагою не тільки завдяки своїм чудовим досягненням, а тому, що був насамперед шляхетною людиною, яка дотримувалася своїх обіцянок і свого слова.

Люй Бу, незважаючи на велику сміливість, через багаторазову зраду був люто засуджений Чжан Феєм – хоробрим генералом і неупередженим суддею, який називав його «рабом трьох родів». Це викликало презирство у справжніх праведників.

«Країна віршів»

Китай колись був відомий як «країна віршів» і країною всесвітньо визнаних моральних цінностей. Протягом п’яти тисяч років історії цивілізації в Китаї завжди панувало поетичне натхнення, і аромат вина всюди витав у повітрі. Поезія виражає сенс життя, а вино передає його дух.

Від «Книги пісень», «Чу Ци» до «Хань Фу», від «Хань Юефу» до поезії династії Тан, текстів пісень і опери Цай Юаня – всі вони є чудовими коштовностями в скарбниці стародавньої китайської культури. Їхня унікальна чарівність живила покоління китайців протягом тисячоліть.

Краса традиційної китайської культури виражається в барвистих ганьфу з колоритними фразами, у ритмічних віршах танши, що легко запам’ятовуються, у відкритих і ніжних сонци. Краса пісенної лірики, яка може бути сміливою або милозвучною, полягає в тому, що вона віддзеркалює сучасне життя і має багатий художній стиль.

«Куньцюй» – це найдавніший вид опери в сучасному Китаї, перлина китайського театрального й оперного мистецтва, і в популярних романах епохи Мін і Цін представляє собою видатні твори з багатою художньою палітрою.

Серед мудреців минулого, які залишили по собі спадщину, Цао Цао (155-220 рр.) – китайський полководець, автор творів з військової майстерності та поет, перший міністр династії Хань; Тао Юаньмін – китайський поет (365-427 рр.), безтурботний мешканець Наньшаня; Лю Лін (221-300) у бамбуковому гаю – вільний і незалежний поет і філософ; життєрадісний і відкритий Су Ші (1037-1101 рр.) – поет, есеїст, художник, каліграф і державний діяч епохи Сун. Усі вони викликають захват і захоплення.

Геній поезії Лі Бай або Лі Бо (701-762/763 рр.) – китайський поет часів династії Тан, головним чином прагнув перевершити буденність, піднестися над звичайним. Пристрасність, енергійність та емоційність давали змогу поетові переступати рамки стандартів, відчиняти двері з буденності у світ мрій.

Вірш Лі Бо порівнювали зі стрімким польотом птаха: «немов ластівка, що пронеслася над водою – то тут, то там. І її не зловити». Простота стилю дозволяла Лі Бо передавати у віршах найтонші, ледь вловимі душевні пориви та настрої.

Велика Жаба у Вищій Чистоті

«Накинулась на Яшмовий палац,
Душа із золота погасне в чорноті,
Блідніє в небі променів потік.
В Пурпурних таїнствах – зловісний Змій,
Світанок сходу поглинає мгла,
Нам хмари обіцяють темні дні,
І вічний світ огорнутий імлою.
Та, кого заслали в «Глухі брами»,
Тепер одна, волосся її сиве.
Тля поїдає квіти, і насіння гине,
Небесним холодом зійшла біда.
Гнітюча ніч, її кінець не скоро прийде,
І сльози смутку намочили ризи».

(750 р., переклад С. Торопцева).

У духовному світі Лі Бай – вільний, веселий і безтурботний, відкритий і зухвалий, не піддаючись жодним обмеженням.

«Як я можу згинатися і кланятися перед могутніми, відмовляючись від радісної посмішки?», – ці слова повністю виражають його безтурботність, свободу, відвагу і відсутність скарг.

Труднощі та негаразди, що випали на його долю, в житті були перетворені Лі Баєм на справжнє витримане терпке вино, яке передається з покоління в покоління, зберігаючи свою актуальність протягом тисячі років.

Понад 3000 років

Китайська культура має багатовікову історію, що налічує понад 3000 років. Від «Бамбукових анналів» (одного з найважливіших письмових джерел з історії Стародавнього Китаю) до 24 династичних історій, що описують події в Піднебесній, від конфуціанського канону «Шестикнижжя» до енциклопедії чотирьох книгосховищ (повного зібрання класичних творів різних династій). Понад 80 000 стародавніх книжок, що передавалися у спадок, доступні для читання і досі.

Рекомендовані статті на схожу тематику: Медитація, яка розкриває красу

Відео вправ та інструкції з медитації: Відео та аудіо

Посібники, опис вправ та навчальна література з медитації: Книги з медитації

Контакти практикувальників: Контакти

Ми на Фейсбуці: Yuanming Україна