Тисячі смертей як відповідь на людську помилку

Про землетрус у Таншані не було жодних офіційних попереджень. 14 липня в Таншані відбулася загальнонаціональна конференція щодо запобігання землетрусам, і багато експертів не змогли повідомити про свої висновки про майбутній землетрус, бо влада заборонила повідомляти інформацію про майбутній землетрус з політичних міркувань, оскільки Таншань розташовувався неподалік Пекіна.

Але один молодий учений із Національного управління землетрусів, на ім’я Ван Ченьмінь, усе ж наважився розповісти в кулуарах, що, за його розрахунками, очікується землетрус в області Таншань і округу Луань магнітудою М5 або трохи вище з 22 липня по 5 серпня.

Делегат з округу Цінлун провінції Хебей почув про це й повідомив своїх місцевих чиновників, які швидко повістили всіх в окрузі. Коли 28 липня стався землетрус, там ніхто не загинув. Населення округу становило 400 000 осіб, і він був усього за 115 км від Таншаня.

Таншанський землетрус липень 1976

«Диво Цінлун» задокументувала Організація Об’єднаних Націй як приклад запобігання стихійним лихам, попередження й управління ними.

«Диво Цінлун» також розвінчало пропаганду Комуністичної партії Китаю про те, що землетрус у Таншані стався «раптово» й не мав жодних попереджувальних ознак.

Лю Хуацин, офіційний адмірал ВМС Народної Визвольної Армії в Китаї, якось сказав про землетрус у Таншані: «Цей землетрус був стихійним лихом, але його збитки збільшили людські помилки».

Історія повторюється

Коли у 2003 році в Китаї вибухнув тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS), начальник відділення хірургії у військовому госпіталі № 301 у Пекіні Цзян Яньюн, оприлюднив інформацію про епідемію. Хоча Цзян врятував багатьох людей, і його висловлювання: «брехливий лікар — убиває» було широко відоме, проте чиновники КПК змусили його мовчати.

Подібні інциденти сталися і під час спалаху короновірусу. Коли два журналісти із журналу Caixin Сяо Хуей та Ван Хейянь, вирушили до епіцентру міста Ухань, щоб повідомити про епідемію, їх також «нейтралізували».

Ван сказала, що вона та її колеги зв’язалися з багатьма лікарями, сподіваючись з’ясувати масштаби епідемії. Їм сказали, що Китайський центр контролю й профілактики захворювань заборонив лікарям проходити співбесіду або обговорювати епідемію з громадськістю, навіть анонімно.