Так групу добровольців навчали налаштовуватися на стан умиротворення і зберігати його. Потім цих людей відправляли в змучені війною регіони Близького Сходу. Там посеред жахіть і страждань вони зосереджувалися на стані миру і спокою в душі, то дивним чином терористичні акти припинялися, йшли на спад злочини проти мирних жителів, у шпиталі привозили менше постраждалих, кількість дорожно-транспортних пригод зменшувалася.

Однак коли ці люди припиняли плекати умиротворення в душі, то негаразди спалахували знову. Ці дослідження підтвердили гіпотезу, що коли навіть невеликий відсоток населення перебуває в стані умиротворення та спокою, цей стан ніби віддзеркалюється на навколишньому світі.

Під час цього дослідження вчені вирахували кількість людей, які перебувають у стані душевного умиротворення, яке потрібно для гармонізації певних територій: для міста з населенням 1 мільйон потрібно коло 100 осіб. Для регіону з населенням 6 мільярдів кількість складає до 8000 осіб.

Тож дане дослідження науково довело, що стан душевного умиротворення відбивається на навколишньому світі.

Це дослідження отримало назву «Міжнародний проєкт миру на Близькому Сході». Його результати опубліковано в 1988 році в «Журналі розв’язання конфліктів».